+12 Київ
У Литві пропонують розширити санкційні списки щодо Білорусі, додавши до них виконавців зловживань – співробітників спецзагонів міліції та суддів. Про це в ексклюзивному інтерв'ю "Радіо Свобода" розповів міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.
"Треба звернути увагу на тих, хто порушує права інших людей. Я маю на увазі цю воєнізовану поліцію, ОМОН. Також треба звернути увагу на суддів, які садять людей під арешт у всіх цих псевдосудах. Думаю, цю групу людей можна додати до чорного списку ЄС", – вважає міністр.
За його словами, додавання силовиків і суддів до цих списків могло б стати сильним сигналом.
"Не тільки провідні політики, які ухвалюють найважливіші рішення, потрапляють під санкції в Європі, а й ті, хто реально завдає людям болю на вулицях, хто б'є їх, порушує їхні права, позбавляє їх прав", – сказав Ландсбергіс.
Він зазначив, що в Литві зараз вивчають свідчення про такі групи людей.
З 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи подавали протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня запровадив обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС увів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських посадовців. 17 грудня ЄС запровадив третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і семи організацій.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують цьгоріч), а вже після цього провести нові вибори.
