Лукашенко заборонив журналістам висвітлювати в прямому ефірі будь-які масові заходи в Білорусі і публікувати результати соцопитувань

Світ

Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом Білорусі, затвердив нові обмеження, що забороняють журналістам висвітлювати в прямому ефірі будь-які масові заходи в країні. Про це 24 травня повідомляє Telegram-канал "Пул Первого", який інформує про діяльність Лукашенка.

Зокрема, журналістам під час виконання їхніх обов'язків заборонено бути організаторами або учасниками масових заходів.

Місцеві органи влади та органи внутрішніх справ наділяють правом припиняти роботу інфраструктури (торгових об'єктів, об'єктів громадського харчування, транспорту, ярмарків, організацій усіх форм власності) в місцях проведення масових заходів і за маршрутами прямування їхніх учасників.

Також закріплено відповідальність політичних партій та громадських об'єднань за публічні заклики своїх керівників і членів керівних органів до організації і проведення масового заходу до одержання дозволу на його проведення.

Крім цього, повідомляють, що Лукашенко схвалив розширення переліку інформації, поширення якої в ЗМІ та на інтернет-ресурсах заборонено.

Зокрема, введено заборону на розміщення результатів опитувань громадської думки, які стосуються суспільно-політичної ситуації, проведених без отримання необхідної акредитації.

Передбачено заходи, спрямовані "на мінімізацію іноземного впливу на білоруський інформаційний ринок". Незалежно від часу створення ЗМІ, їхніми засновниками не можуть бути іноземні юридичні особи, іноземні громадяни та особи без громадянства, а також юридичні особи з іноземною участю.

Основні зміни набувають чинності за місяць після офіційної публікації.

Контекст

У Білорусі із 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента (на піку в мітингах брало участь по кілька сотень тисяч осіб, від початку 2021 року протестна активність спала). За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спершу у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
23 травня в Білорусі екстрено приземлився нібито через повідомлення про мінування літак Ryanair, що летів з Афін до Вільнюса. В аеропорту Мінська провели перевірку, вибухових пристроїв не виявили. Слідком Білорусі повідомив про порушення кримінальної справи у зв'язку з неправдивим мінуванням.
Під час повторного контролю пасажирів затримали опозиційного журналіста, одного із засновників Telegram-каналу NЕХТА Романа Протасевича. Як розповіли пасажири, він запанікував, коли дізнався про приземлення літака в Мінську. А коли його почали обшукувати і пасажири запитали в нього, що відбувається, той відповів: "Тут на мене чекає смертна кара". ЗМІ пишуть про три кримінальні статті, максимальне покарання за якими – 15 років позбавлення волі.
Telegram-канал "Пул Первого" повідомляв, що за дорученням Лукашенка в небо піднімали винищувач і що він мав супроводжувати пасажирський літак "до кордону з Литвою". "Розвертати і приймати" борт, який уже був біля кордону, дав команду Лукашенко нібито на прохання екіпажу, уточнює "Пул Первого".
Літак стояв в аеропорту Мінська понад шість годин. На його борту перебувало понад 100 пасажирів.
Вимушене приземлення літака в Мінську в Ryanair назвали "захопленням і піратством, які спонсорує держава". У компанії вважають, що в аеропорту з рейсу зійшло також кілька агентів КДБ Білорусі.