$39.72 €42.81
menu closed
menu open
weather +13 Київ

Батько Протасевича: Роман для влади Білорусі – дуже символічна фігура

Батько Протасевича: Роман для влади Білорусі – дуже символічна фігура Команду "розвертати і приймати" літак із Протасевичем на борту, який уже був біля кордону з Литвою, дав Лукашенко (на фото), повідомляв Telegram-канал "Пул Первого"
фото: president.gov.by
Влада Білорусі боїться незалежних журналістів і боїться, що якісь дії Мінська стануть відомі світовій спільноті. Тому затримання опозиційного журналіста й одного із засновників Telegram-каналу NЕХТА Романа Протасевича – символічне. Таку думку в інтерв'ю "Радыё Свабода", опублікованому 24 травня, заявив батько Романа – Дмитро Протасевич.

"Вони (представники влади республіки.  "ГОРДОН") думають стандартами минулого століття, коли ще був Радянський Союз. Мовляв, якщо ви заткнете рота журналістам, посадите всіх у тюрму, візьмете під контроль усі ЗМІ, ви зможете спокійно займатися своїми темними справами, плюючи на громадську думку", – сказав Протасевич-старший.

Він зазначив, що затримання його сина для білоруської влади – привід показати, що вони "вміють" і як вони "діють".

"Роман для них – фігура дуже символічна. Почервонілими пальцями вони десь, напевно, підіймають келих за успіх проведеної операції, – підкреслив Дмитро Протасевич. – Але вони забувають, що показують усій світовій спільноті, якими методами вони діють. Що це незаконні методи, вони мають повністю нелюдський характер, тортури, затримання, порушення закону. Це все дуже сумно".

Батько Романа Протасевича підкреслив, що сім'я досі не знає, де син перебуває й у якому він стані.

Відео: Свабода Premium / YouTube

Контекст

23 травня в Білорусі екстрене приземлення нібито через повідомлення про мінування зробив літак Ryanair, що летів з Афін до Вільнюса. В аеропорту Мінська провели перевірку, вибухових пристроїв не виявили. Слідком Білорусі повідомив про порушення кримінальної справи у зв'язку з неправдивим мінуванням.

Під час повторного контролю пасажирів Романа Протасевича затримали. Як розповіли пасажири, він запанікував, коли дізнався про приземлення літака в Мінську. А коли його почали обшукувати й пасажири запитали в нього, що відбувається, той відповів: "Тут на мене чекає смертна кара". ЗМІ пишуть про три кримінальні статті, максимальне покарання за якими – 15 років позбавлення волі.

Telegram-канал "Пул Первого", що інформує про діяльність Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, повідомляв, що за дорученням Лукашенка в небо піднімали винищувач і він мав супроводжувати пасажирський літак "до кордону з Литвою". "Розвертати і приймати" борт, який уже був біля кордону, дав команду Лукашенко нібито на прохання екіпажу, уточнює "Пул Первого".

Глава МЗС Литви Габріелюс Ландсбергіс повідомляв у Twitter, що всього на борту перебував 171 пасажир із 18 країн. Літак стояв в аеропорту Мінська понад шість годин.

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали до 100 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували та не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Станом на 24 травня в Білорусі політичними в'язнями визнано 406 осіб, повідомив правозахисний центр "Весна". Більшість із них потрапила під кримінальне переслідування після президентських виборів.