+8 Київ
Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом Білорусі, 11 лютого на Білоруських всенародних зборах повідомив, що отримав лист від західних політиків, у якому до нього зверталися як до президента Білорусі, ідеться на його сайті.
"Нещодавно я отримав, міністр закордонних справ мені передав, лист від деяких західних діячів, ВООЗ. Мене що здивувало – "Президентові Республіки Білорусь, його високоповажності О.Г. Лукашенку". Слухайте, пишуть одне, а на Заході вітають і говорять про інше, вітають інших президентів. Я так читаю і думаю: "А де ж правда?" Хоч би написали "експрезиденту", "колишньому", або взагалі білоруському народу адресували. Однак я вдячний, що вони розуміють, хто в домі господар", – зазначив Лукашенко.
Пізніше пресслужба Лукашенка в Telegram опублікувала і скан цього листа. На ньому видно, що його датовано 22 січня цього року і підписано главою ВООЗ Тедросом Адханомом Гебреєсусом, а також главою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.
Представник ЄС із зовнішньої політики Петер Стано сказав у коментарі "Радые Свабода", що цей лист не означає, що Брюссель вважає Лукашенка законним главою держави. Він підкреслив, що лист надіслали Лукашенкові як майбутньому голові Співдружності Незалежних Держав із запрошенням Білорусі на ACT (ініціатива щодо прискорення доступу до засобів для боротьби з COVID-19).
За його словами, ВООЗ вирішила використати титул президента республіки в офіційній поштовій адресі, але це аж ніяк не означає зміни усталеної позиції ЄС, який вважає, що Лукашенко не має демократичної легітимності.
Стано також зазначив, що ВООЗ визнала помилку у використанні підпису глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. За словами Стано, лист мала підписати комісарка Єврокомісії Стелла Кіріакідес.
Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі із 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
