-2 Київ
Німеччина планує прийняти в себе до 50 жертв режиму Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і членів їхніх сімей, пише німецьке видання Süddeutsche Zeitung 11 лютого із посиланням на відповідь федерального міністерства внутрішніх справ на запит депутата Бундестагу від партії "Союз-90"/"Зелені" Мануеля Саррацина.
Ця кількість – не межа, тому що з урахуванням нинішніх масштабів репресій у Білорусі буде потрібно збільшити ліміт. Кожен випадок перевірятимуть індивідуально, підкреслили в міністерстві.
Саррацин заявив, що має значення кожен урятований від насильства і тортур. Тому добре, що Німеччина може стати притулком для політично переслідуваних у Білорусі та їхніх сімей, підсумував німецький депутат. Саррацин очікує, що федеральний уряд змінить установлений ліміт на кількість прийнятих противників режиму Лукашенка.
Приймання політичних біженців є частиною "Плану дій для білоруського громадянського суспільства" федерального уряду Німеччини. Завдяки йому переслідувані члени опозиції та люди, що опинилися в умовах надзвичайної гуманітарної ситуації, можуть отримати візу за спрощеною процедурою, цитує видання канцлерку Німеччини Ангелу Меркель.
З 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
