Маас звинуватив Китай у висуванні "дуже чітких політичних вимог" до країн через вакцини проти COVID-19

14 липня 2021, 09:12

Этот материал также можно прочитать на русском

Маас звинуватив Китай у висуванні "дуже чітких політичних вимог" до країн через вакцини проти COVID-19

Маас заявив, що Росія і Китай ведуть "вакцинну дипломатію"
Фото: ЕРА

Китай і Росія використовували постачання вакцин проти коронавірусної інфекції з політичною метою.

Про це міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас заявив під час візиту на виробництво вакцини Pfizer у США 13 липня, повідомляє The Associated Press.

У випадку з Китаєм "постачання вакцин також використовували для висунення дуже чітких політичних вимог різним країнам", наголосив Маас.

Такі дії неприйнятні, додав глава МЗС Німеччини. Постраждалим країнам потрібно надати альтернативу, у такий спосіб можна буде запобігти повторенню випадків використання постачання вакцин із політичною метою, сказав Маас.

Росія і Китай "не зможуть і далі вести свою складну вакцинну дипломатію в такому дусі, метою якої є тільки посилення їхнього власного впливу", якщо вакцини будуть доступними для "якомога більшої кількості країн і регіонів світу", додав глава МЗС Німеччини.

Він не уточнив, які саме країни постраждали від "вакцинної дипломатії".

Контекст

The Associated Press, посилаючись на джерела в дипломатичних колах, писало, що Китай шантажував Україну на засіданні Ради ООН із прав людини, погрожуючи заморозити постачання 500 тис. доз вакцини проти коронавірусу.

За даними агентства, Пекін у такий спосіб домагався відкликання Україною підпису під заявою про ситуацію в Сіньцзяні. Україна підпис таки відкликала, але публічно свої дії не пояснила. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що в цій темі в публічному просторі "видно верхівку верхівки айсберга" і що "історія ще не відіграна".

МЗС Китаю заявляло, що надання країною вакцин проти COVID-19 і протиепідемічних матеріалів іншим державам "не спрямоване на отримання вигоди, не має ні геополітичної мети, ні будь-яких політичних умов".

30 червня Україна і Китай підписали міжурядову угоду про співпрацю в галузі будівництва інфраструктури. Київ не розголошував інформації про угоду шість днів. Гонконгське видання South China Morning Post 5 липня написало, що угоду підписали за кілька днів після відкликання Києвом підпису під заявою щодо ситуації з правами людини в китайській провінції Сіньцзян.

На початку липня голова фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія в інтерв'ю китайським ЗМІ на початку липня висловлював думку, що принципи партії монобільшості в Раді та Комуністичної партії Китаю багато в чому збігаються, оскільки їхнім девізом є служіння народу.

Голова партії "Слуга народу", нардеп Олександр Корнієнко 12 липня сказав, що Україна може перейняти у Китаю досвід "партійної меритократії", менеджменту і побудови стратегій.

13 липня відбулася перша телефонна розмова президента України Володимира Зеленського та голови КНР Сі Цзіньпіна. Глава Української держави зокрема подякував співрозмовнику за постачання вакцин.

У провінції Сіньцзян проживає переважна більшість уйгурів – представників тюркськомовної народності, які сповідують іслам (мусульмани-суніти).

Їхня чисельність у Китаї – приблизно 10 млн. За оцінками правозахисних організацій, понад 3 млн уйгурів і представників інших мусульманських меншин перебувають у так званих таборах для перевиховання, де їх примушують відмовитися від їхньої релігії, культури й мови.

Китай заперечує будь-який утиск уйгурів. Однак Держдеп США звинувачував Пекін у їх геноциді та 2020 року Сполучені Штати ввели візові санкції щодо китайських посадовців і функціонерів Комуністичної партії Китаю за причетність до "жахливих порушень прав людини" в Синьцзян-Уйгурському автономному районі, Тибеті та інших регіонах Китаю.