Макрон і Шольц проведуть переговори із Сі Цзіньпіном про війну в Україні

Світ

8 березня президент Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Олаф Шольц обговорять напад РФ на Україну з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Розмову Макрон анонсував 7 березня на передвиборчому заході неподалік Парижа, повідомило агентство Reuters.

Він сказав, що поки не бачить жодних дипломатичних проривів у переговорах із Москвою, які б дали змогу покласти край війні в Україні.

Макрон сумнівається, що "найближчими днями і тижнями" буде знайдено реальне рішення шляхом переговорів.

Водночас він наголосив, що західні країни продовжать діалог із президентом РФ Володимиром Путіним, "навіть попри те, що переговори з ним складні".

Китай вважають стратегічним партнером Москви, але західні країни намагаються переконати Пекін змінити свою позицію щодо українського питання, повідомив німецький журнал Focus.

7 березня, як пишуть західні ЗМІ, Китай зміцнив позицію Росії. Міністр закордонних справ КНР Ван І на пресконференції в кулуарах щорічного урочистого засідання китайського парламенту назвав Росію "найважливішим стратегічним партнером Пекіна" і наголосив, що дружба між двома народами "непорушна", повідомило агентство Associated Press.

Ван І сказав, що, "незалежно від того, наскільки небезпечний міжнародний ландшафт", Китай сприятиме розвитку "всебічного китайсько-російського партнерства в нову епоху".

Агентство зазначило, що уряд Сі Цзіньпіна відмовився критикувати російське вторгнення в Україну, "але спробував дистанціюватися від путінської війни, закликаючи до діалогу та поваги до національного суверенітету".

Макрон вважає, що "Росії не подобається бути ізольованою", пославшись на результати голосування Китаю в Раді Безпеки ООН. Минулого тижня Китай утримався під час голосування за резолюцію, яка засуджує війну Росії проти України.

Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель вважає, що Китай може відіграти певну роль у врегулюванні конфлікту, пише Swissinfo. Боррель сказав, що не йдеться про роль посередника, "бо Китай набагато ближче до позиції Росії", але загалом він має "явний вплив" на Москву, сказав дипломат.

Контекст

Уранці 24 лютого президент РФ Володимир Путін оголосив про вторгнення російських військ до України. Він заявив, що мета РФ – "демілітаризація та денацифікація України". Приблизно о 5.00 збройні сили РФ атакували Україну з півдня, півночі (зокрема з території Білорусі) та сходу. Вони почали обстрілювати українські позиції на Донбасі, завдали ракетно-бомбових ударів по низці аеродромів та інших військових об'єктах.
Путін стверджує, що окупанти в Україні атакують лише військову інфраструктуру. Але вони з першої години вторгнення б'ють по цивільних об'єктах, заявив президент України Володимир Зеленський. Російські війська атакують житлові квартали, дитячі садки й лікарні. За даними української сторони, РФ застосовує в Україні реактивні системи залпового вогню, завдає авіаударів.
Дії російських окупаційних військ в Україні мають ознаки геноциду, наголосив Зеленський.
Точна кількість жертв російської агресії наразі невідома. Українська влада повідомляла, що станом на 28 лютого загинуло 352 мирні жителі, поранення дістало 2040 осіб (новіших даних влада не публікувала). За оцінкою ООН на 7 березня, в Україні вже загинуло не менше ніж 406 осіб, а 801 людину поранено. Відомо, що серед загиблих – 38 дітей. Про втрати серед українських військовослужбовців Зеленський востаннє говорив 25 лютого – за перший день війни, за його інформацією, загинуло 137 військовослужбовців.
Втрати російських окупантів станом на 7 березня становили понад 11 тис. осіб, повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України. Росія офіційно визнала загибель 498 російських військовослужбовців, ще 1597, за твердженнями міністерства оборони РФ на 2 березня, дістали поранення.
27 лютого Україна подала позов проти Росії до Міжнародного суду ООН, вимагаючи "притягнути Росію до відповідальності за спотворення поняття геноциду для виправдання агресії". Слухання розпочали 7 березня. Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан 28 лютого особисто ініціював розслідування щодо вторгнення РФ в Україну. Він наголосив, що єдостатні підстави вважати, що в Україні було скоєно як воєнні злочини, так і злочини проти людства. Крім того, 28 лютого Україна звернулася до ЄСПЛ, вимагаючи, серед іншого, як попередні заходи"негайно зупинити військові напади проти цивільних об'єктів".1 березня суд ухвалив рішення, яким наказав РФ припинити напади та бомбардування цивільних об'єктів.
Через вторгнення РФ в Україну західні країни запровадили проти Росії санкції, зокрема персональні проти Путіна.
Путін відмовляється від прямої розмови із Зеленським. 3 березня президент України звернувся до російського колеги зі словами: "Іди з нашої землі. Не хочеш зараз піти – сядь за стіл переговорів. Чого ти боїшся?"
Роль посередників у врегулюванні конфлікту взяли на себе Макрон та прем'єр-міністр Ізраїлю Нафталі Беннет, які проводять телефонні розмови та зустрічі з Путіним та Зеленським.