+12 Київ
Ініціатори стверджують, що посадовець нібито скоїв серйозні порушення конституційних норм, законів про ведення війни й принципів цивільного контролю над збройними силами. У зв'язку із цим за "тяжкі злочини й правопорушення" подали резолюцію про імпічмент.
Відповідно до документа, перша стаття стосується обвинувачень у "несанкціонованій" військовій активності проти Ірану й перевищенні повноважень без дозволу Конгресу.
"Не маючи законних повноважень і всупереч ст. 1 конституції, яка надає Конгресу виняткове право оголошувати війну, та закону про воєнні повноваження, Гегсет свідомо брав участь і керував ініціюванням й ескалацією збройних дій проти Ірану. Він просував воєнні операції без визначених цілей, законного дозволу або чіткої стратегічної потреби, свідомо наражаючи військовослужбовців США на ризик", – вказано в резолюції.
У другій статті йдеться про порушення законів ведення війни, включно з ударами, які могли призвести до жертв серед цивільного населення й руйнування інфраструктури. Зокрема, згадують удар по іранській школі для дівчаток.
"Він [Гегсет] підривав або ігнорував встановлені правила ведення бойових дій", – зазначили демократи.
Також йому закидають недбале поводження із секретною й чутливою інформацією. Зокрема, за твердженнями ініціаторів резолюції, він виявив грубу недбалість у її захисті, використовуючи незахищені системи зв'язку, такі як застосунок Signal, для обговорення військових питань.
Четверта стаття стосується обвинувачень у перешкоджанні конгресовому нагляду через неповне інформування законодавців і приховування даних про воєнні операції. Також у резолюції йдеться про ймовірне зловживання владою й політизацію збройних сил, зокрема втручання в кадрові й дисциплінарні процеси.
"[Гегсет] використовував свою посаду для впливу на військові рішення з політичних мотивів, втручався в дисциплінарні й кадрові військові процеси всупереч закону, включно з ініціюванням фіктивних розслідувань", – наголошують демократи.
У шостій статті ініціатори документа звинуватили Гегсета в тому, що він нібито дискредитує міністерство оборони США й підриває довіру до американських збройних сил. Зокрема, ідеться про звинувачення у приниженні окремих груп військовослужбовців, включно із жінками й представниками спільноти ЛГБТК+.
Також у документі стверджують, що такі дії могли негативно впливати на боєготовність і згуртованість армії. Окремо згадують кадрові рішення й внутрішню політику, які, за версією авторів резолюції, могли обмежувати рівні можливості для служби й просування по кар'єрі.
