Через відмову арештувати Путіна Монголія перешкодила Міжнародному кримінальному суду здійснювати свої функції й повноваження, хоча імунітет глави держави не дозволяє ігнорувати ордера на арешт, ідеться в повідомленні.
Палата попереднього провадження також нагадала, що держави – учасниці Римського статуту й ті, хто визнає юрисдикцію МКС, зобов'язані заарештовувати й видавати осіб, які підпадають під дію ордерів, незалежно від їхнього офіційного становища або громадянства.
"Зважаючи на відмову Монголії співпрацювати із судом, палата визнала за потрібне передати питання до Асамблеї держав-учасниць", – наголосили у МКС.
Контекст
У березні 2023 року МКС видав ордер на арешт Путіна через депортацію українських дітей у РФ.
Путін 2–3 вересня 2024 року відвідав Монголію, де, зокрема, зустрівся з президентом країни Ухнаагійном Хурелсухом. Ця країна підписала й ратифікувала Римський статут. Отже, вона зобов'язана виконувати рішення Міжнародного кримінального суду. У МКС напередодні візиту Путіна нагадали Монголії про її зобов'язання перед судом.
У Кремлі заявляли, що "не переймаються" через візит Путіна в Монголію. Там наголосили, що в Москви "чудовий діалог із друзями в Монголії", а всі аспекти цієї поїздки ретельно готували.
У МЗС України назвали "ударом по МКС" невиконання Монголією обов'язкового ордера на арешт Путіна й заявили про наслідки для Улан-Батора.
Влада Монголії пояснила відмову заарештувати Путіна енергетичною залежністю від Росії й політикою нейтралітету. Офіційний представник уряду Монголії повідомив, що країна імпортує 95% нафтопродуктів і понад 20% електроенергії із сусідніх країн і ці постачання мають для неї вирішальне значення.
+11 Київ
