Прокурор МКС про ймовірність арешту Путіна: Результати ми побачимо, але це не буде легко

Світ

Відмова Монголії як країни – учасниці Римського статуту заарештувати нелегітимного президента країни-агресора РФ Володимира Путіна за ордером Міжнародного кримінального суду (МКС) не є приводом для розчарування. Про це заявив прокурор МКС Карім Хан 10 вересня під час відвідування лікарні "Охматдит" у Києві, яку було пошкоджено внаслідок ракетної атаки РФ, разом із генеральним прокурором Андрієм Костіним, його цитує "Інтерфакс-Україна".

За його словами, це вперше з моменту видавання ордера Путін був на території країни – підписанта Римського статуту. Задокументовано, що інших країн, які є членами МКС, він не відвідував, сказав Хан.

Він зазначив, що виконання норм і співпраця у МКС "не ідеальні" і що вже були випадки такого невиконання в минулому, коли держави не працювали із судом.

"Не треба розчаровуватися, результати ми побачимо, але це не буде легко. Ми рухаємося до реального застосування права й робимо це разом", – відповів Хан на уточнювальне запитання, чи можна говорити про те, що міжнародне право все ще працює.

Він пояснив, що в разі відмови країни – підписанта Римського статуту виконувати покладені зобов'язання є алгоритм реагування.

"Судді в курсі того, що сталося. Як правило, коли відбуваються такі випадки, то відбувається генеральне засідання всіх держав-членів і, відповідно, ухвалюють рішення", – сказав Хан.

Контекст

У березні 2023 року МКС видав ордер на арешт Путіна через депортацію українських дітей у РФ.
Путін 2–3 вересня відвідав Монголію. Ця країна підписала й ратифікувала Римський статут. Отже, вона зобов'язана виконувати рішення Міжнародного кримінального суду. У МКС напередодні візиту Путіна нагадали Монголії про її зобов'язання перед судом.
У Кремлі заявляли, що "не переймаються" через візит Путіна в Монголію. Там наголосили, що в Москви "чудовий діалог із друзями в Монголії", а всі аспекти цієї поїздки ретельно готували.
У МЗС України назвали "ударом по МКС" невиконання Монголією обов'язкового ордера на арешт Путіна й заявили про наслідки для Улан-Батора.
Влада Монголії пояснила відмову заарештувати Путіна енергетичною залежністю від Росії й політикою нейтралітету. Офіційний представник уряду Монголії повідомив, що країна імпортує 95% нафтопродуктів і понад 20% електроенергії із сусідніх країн і ці постачання мають для неї вирішальне значення. Окрім того, за його словами, Монголія "завжди дотримувалася політики нейтралітету в дипломатичних відносинах".