Протести в Білорусі. Тисячі людей вийшли на Марш проти фашизму

Протести в Білорусі. Тисячі людей вийшли на Марш проти фашизму Більшість людей затримали в Мінську, є окремі випадки в інших містах
Фото: EPA

22 листопада в Білорусі триває Марш проти фашизму, який, на відміну від попередніх акцій протесту, не мав єдиної точки зібрання. У такого формату протесту є плюси і мінуси, повідомили білоруські ЗМІ.

На недільному Марші проти фашизму, який триває 22 листопада в Білорусі, силовики затримали 268 осіб. Про це повідомив правозахисний центр "Весна".

"Щойно люди почали збиратися в колони, силовики почали затримувати демонстрантів і використовувати спецзасоби проти них. Протягом усього дня відбувалися затримання в різних районах Мінська і в регіонах", – зазначили правозахисники.

Більшість людей затримали в Мінську, є кілька випадків затримань у Гродні, Боровлянах, Ляховичах і Пінську.

Марш проти фашизму, на відміну від попередніх акцій протесту, не мав єдиної точки зібрання, акції проводили одночасно в різних районах Мінська. У марші взяли участь тисячі людей, пише "Радые Свабода".

"Такий формат створює більше труднощів для ОМОНу. Їм потрібно постійно переміщуватися, шукаючи місце зібрання людей, які швидко змінюють локації. У підсумку затриманих стало менше, ніж зазвичай. Але є й мінуси. Складно підрахувати, скільки людей насправді вийшло. Не всім вдалося знайти свою колону. Немає відчуття загальної єдності", – сказав політичний оглядач Валерій Карбалевич.

Минулої неділі, 15 листопада, силовики жорстко розганяли протестувальників. Вони застосували проти присутніх на вулиці Пушкінській у Мінську світлошумові гранати і сльозогінний газ. 9 листопада на масових акціях протесту в Білорусі ОМОН і поліція затримали 1023 людини.

Із 9 серпня в Білорусі не вщухають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.

Відомо ще про одного загиблого, Романа Бондаренка внаслідок сутички невідомих у масках із місцевими жителями. Конфлікт стався через біло-червоно-білі стрічки. У Слідкомі Білорусі заявили, що загиблий був п'яним. У коментарі виданню TUT.BY лікарі сказали, що в організмі Бондаренка було нуль проміле алкоголю.

Лукашенко 23 вересня обійняв посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня запровадив обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських посадовців. До санкцій приєдналася Україна. Після вбивства Бондаренка Євросоюз пригрозив Білорусі новими санкціями.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати