0 Київ
Найприйнятнішими миротворцями для врегулювання ситуації в Нагірному Карабасі є росіяни. Таку думку прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян висловив в інтерв'ю німецькому телеканалу ARD, стенограму якого опублікував 7 листопада сайт глави вірменського уряду.
"Розміщення російських миротворців для нас прийнятне. Питання тут не лише і не так політичне, як практичне, тому що, по-перше, Росія присутня в регіоні. Тобто миротворці передбачають оперативне реагування. Росія присутня в регіоні, Росія знає регіон", – сказав він.
Серед моментів, які є перевагою миротворців із Росії, прем'єр Вірменії назвав мовне питання.
"Так, є ідеї, що в регіоні можуть бути миротворці з різних країн, але є різні питання, починаючи з мовної комунікації, нюансів знання регіону та менталітету. Ми, як і раніше, вважаємо, що діяльність російських миротворців може бути найефективнішою в цьому плані", – пояснив Пашинян.
Він також відповів на запитання про можливу присутність у Нагірному Карабасі миротворців із Туреччини.
"Туреччина – це фактично країна, яка привозить терористів і найманців у регіон, і важко уявити собі будь-який мирний і, зокрема, миротворчий процес, здійснюваний такою країною", – заявив глава вірменського уряду.
У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада зі свого боку заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовують танки, важку артилерію й авіацію. Повідомляли про загиблих і поранених військовослужбовців і мирних жителів.
Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.
9 жовтня під час переговорів у Москві представники Азербайджану і Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабасі із 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.
Згодом президент Азербайджану Ільхам Алієв неодноразово повідомляв про взяття під контроль Баку населених пунктів у Нагірному Карабасі.
Кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
