Найкращий гарант безпеки України – колективна оборона НАТО. Спікери парламентів країн Балтії випустили заяву

Світ

Голови парламентів країн Балтії 28 червня ухвалили спільну заяву про необхідність запрошення України в НАТО на саміті Альянсу у Вільнюсі. Заяву опубліковано на сайтах парламентів Латвії, Естонії та Литви.

"Упевнені, що найкращим гарантом довгострокової безпеки України буде колективна оборона НАТО.Закликаємо лідерів НАТО реально розпочати процес, необхідний для запрошення України в НАТО на Вільнюському саміті", – ідеться у заяві.

Спікер парламенту Латвії Едвардс Смілтенс, спікер парламенту Естонії Лаурі Гуссар та спікерка парламенту Литви Вікторія Чміліте-Нільсен закликали міжнародну спільноту посилити підтримку України у її боротьбі за свободу та територіальну цілісність. У заяві наголошують, що потрібно підтримувати Україну стільки, скільки знадобиться, до її перемоги.

Також голови парламентів країн Балтії закликали до створення спеціального міжнародного трибуналу в межах Генеральної Асамблеї ООН для судового переслідування злочину агресії, вчиненого керівництвом Російської Федерації.

Хоча нещодавній заколот найманців із російської ПВК "Вагнер" на чолі з Євгеном Пригожиним є внутрішньоросійським питанням, він також є ще одним доказом того, що ситуація в Росії є непередбачуваною, зазначили спікери.У заяві йдеться, що воєнна агресія Росії проти України залишається найбільшою загрозою для європейської безпеки із часів Другої світової війни.

Парламенти країн Балтії вже визнали ПВК "Вагнер" терористичною організацією через злочини, скоєні її членами на території України та проти народу України, ідеться у заяві.Спікери закликали Європейський союз занести ПВК "Вагнер" у список осіб, груп та організацій, причетних до терористичних актів. Зазначають, що переміщення ПВК у Білорусь може ще більше загрожувати безпеці на східних кордонах НАТО і Євросоюзу. Спікери засудили владу Білорусі за приймання ПВК "Вагнер" на своїй території й закликали посилити санкції проти неї.

Голови парламентів Латвії, Естонії та Литви наголосили, що необхідно зміцнювати засоби колективної оборони та стримування, а також безпеку кордонів на східному фланзі НАТО, який межує з Росією та Білоруссю. "Ми сподіваємося на конкретні дії щодо досягнення цієї мети на майбутньому саміті НАТО у Вільнюсі", – ідеться у заяві.

Смілтенс опублікував документ у Facebook. "Ми з колегами домовилися у спільній заяві наголосити на необхідності ще раз зосередитися на підтримці України у її боротьбі з російською агресією та повному звільненні території", – написав він.

Контекст

Україна активізувала співпрацю з НАТО 2014 року на тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі. Курс на вступ до Альянсу зафіксовано у Конституції України.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україна здобула статус партнера розширених можливостей.
14 червня 2021 року в Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначали, що Альянс підтримує вступ України в НАТО.
30 вересня 2022 року – після того, як президент країни-агресора РФ Володимир Путін оголосив про анексію окупованої території України, – президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО за прискореною процедурою.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг 30 листопада заявив, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога, і в цьому Україні допомагають члени Альянсу.
1 червня 2023 року на полях саміту Європейської політичної спільноти в Молдові Зеленський наголосив на необхідності визначення країнами – членами Альянсу чіткого алгоритму руху України до вступу в НАТО. "Конкретні рішення щодо подальшого руху України до членства та щодо безпеки нашої країни на період до вступу в Альянсу – це те, що дасть нам змогу вважати Вільнюський саміт успішним", – вказав президент.
В Офісі президента України заявили 10 червня, що майбутній вступ України в НАТО підтримало вже 20 членів Альянсу.