Премію їм присудили за дослідження інституцій і того, як вони впливають на добробут.
BREAKING NEWS
The Royal Swedish Academy of Sciences has decided to award the 2024 Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel to Daron Acemoglu, Simon Johnson and James A. Robinson “for studies of how institutions are formed and affect prosperity.”… pic.twitter.com/tuwIIgk393
Економісти Асемоглу, Джонсон і Робінсон розділять на трьох 11 млн крон ($1,1 млн) премії, уточнює Bloomberg.
У релізі на сайті Нобелівського комітету розповіли, що суспільства зі слабким верховенством права та інституціями, які експлуатують населення, не змінюються на краще і не розвиваються. Цьогорічні лауреати провели дослідження, яке допомогло зрозуміти, чому так відбувається.
Модель цих трьох економістів пояснює обставини, за яких формуються та змінюються політичні інститути, й містить три компоненти:
- перший – конфлікт навколо розподілу ресурсів (щодо того, як їх розподіляють і хто ухвалює рішення – еліти чи народні маси);
- другий полягає в тому, що народні маси іноді мають можливість здійснювати владу, мобілізуючись і погрожуючи керівній еліті, отже, влада в суспільстві є "чимось більшим, ніж просто правом ухвалювати рішення", вважають дослідники;
- третій – проблема зобов'язань, яка означає, що єдиною альтернативою для еліти є передання повноважень з ухвалення рішень населенню.
The introduction of more inclusive institutions, less extraction and the rule of law would create long-term benefits. So why don’t the elite simply replace the existing economic system?
The laureates’ model for explaining the circumstances under which political institutions are… pic.twitter.com/oPCbMndkQM
Для прикладу в комітеті наводять ситуацію з розвитком постколоніальних країн.
"Коли європейці колонізували значну частину земної кулі, інституції у цих суспільствах змінилися. Іноді це були серйозні зміни, але не скрізь вони відбувалися однаково. В одних метою була експлуатація корінного населення й видобування ресурсів на користь колонізаторів. В інших колонізатори формували інклюзивні політичні та економічні системи для довгострокової вигоди європейських мігрантів. Лауреати показали, що одним із пояснень відмінностей у процвітанні країн є суспільні інститути, які ввели під час колонізації. Інклюзивні інститути часто вводили в країнах, які були бідними на момент колонізації, що із часом приводило до загального процвітання населення. Це є важливою причиною того, чому колишні колонії, які колись були багатими, зараз є бідними, і навпаки", – розповіли в релізі.