Пандемія коронавірусу вплинула на зниження викидів парникових газів лише несуттєво

Незважаючи на уповільнення промислового виробництва, пов'язаного з пандемією коронавірусу і подальшим карантином, концентрація вуглекислого газу в атмосфері, як і раніше, дуже висока. Про це йдеться в доповіді експертів Всесвітньої метеорологічної організації, оприлюдненій 23 листопада.

У ній вказано, що 2019 року відбувся черговий стрибок зростання рівня CO_² в атмосфері. Середній річний показник сягнув позначки 410 частин на мільйон.

2020 року обсяги викидів парникових газів скоротилися, проте зміна рівня концентрації CO_² виявилася несуттєвою і порівнянною зі стандартними коливаннями річних показників.

За попередніми оцінками, глобальний рівень емісій скоротиться 2020 року мінімум на 4,2%, максимум – на 7,5%. На думку експертів, це не призведе до суттєвого зменшення рівня концентрації вуглекислого газу в атмосфері.

У доповіді зазначено, що з 1990 року загальний радіаційний вплив парникових газів, насамперед вуглекислого газу, зріс на 45%.

"Вуглекислий газ залишається в атмосфері століттями, а в океані – ще довше. Востаннє порівнянна концентрація CO_² на Землі була 3–5 млн років тому, коли температура була на 2–3 градуси вищою, а рівень моря був на 10–20 метрів вищим, ніж зараз. Але тоді [на планеті] не було 7,7 млрд жителів", – заявив генеральний секретар ВМО Петтері Таалас.

Він зазначив, що таких темпів росту CO_², як зараз, не було в історії спостережень. А скорочення викидів, пов'язане з карантином, – "тільки крихітна точка на графіку".

За словами Тааласа, пандемія і зміни, що відбулися в її межах, можуть стати відправною точкою для рішучіших заходів зі скорочення шкідливих викидів і боротьби з глобальним потеплінням.

"Необхідні заходи доступні з економічного погляду і можливі з технічного, і вони лише несуттєво вплинуть на наше повсякденне життя. Ми вітаємо той факт, що все більша кількість країн і компаній робить вибір на користь вуглецевої нейтральності", – додав глава ВМО.

Він нагадав, що час марнувати не можна.

Паризька кліматична угода, яка набула чинності 4 листопада 2016 року, передбачає заходи щодо недопущення зміни клімату. Для початку її дії необхідно, щоб документ ратифікувало не менше ніж 55 країн, які разом викидають понад 55% парникових газів у світі. Договір має замінити Кіотський протокол, що закріплював нормовані зобов'язання зі скорочення викидів парникових газів. Документ ратифікувало приблизно 200 країн, зокрема Україна.

Паризька хартія передбачає: обмеження викидів парникових газів до рівня, коли їх будуть повністю поглинати рослини й океани, до кінця поточного сторіччя; уповільнення зростання середньорічної температури, щоб вона не перевищувала більш ніж на два градуси середньорічної температури планети в індустріальні часи; створення фонду, за допомогою якого багаті країни будуть допомагати бідним переходити на чистіші види енергії.