+3 Київ
Європа роками терпіла скарги президента США Дональда Трампа на те, що це "самовдоволений континент, який ховається під американською парасолькою безпеки", нагадує агентство. Однак зараз, коли триває війна проти Ірану, європейські лідери виявляють, що в них, як і раніше, є те, що потрібно Трампу: їхні бази, повітряний простір і стратегічне місце розташування.
Європа хоч і залишається сильно залежною від США в межах низки інституцій, зокрема НАТО, зберігає важелі впливу. Америка проєктує силу на Близький Схід найефективніше, коли може спиратися на географічні переваги союзників – логістичні хаби в Німеччині, авіабази у Великобританії, військово-морські об'єкти в Іспанії й дозволи на проліт, які дають змогу літакам безперешкодно переміщатися.
Проте колишнє зневажливе ставлення Трампа до союзників стає йому на заваді, вважає Bloomberg. Підрив довіри виник відразу після початку другого строку Трампа: він місяцями розпалював конфлікти через Гренландію, погрожував введенням мит і публічно принижував внесок союзників, таких як Великобританія, у війну в Афганістані. У підсумку Трамп "украй непопулярний" у Європі, зближуватися з ним політично ризиковано, і його погрози, за оцінкою Bloomberg, втрачають свою силу.
Як приклад агентство наводить нещодавні ситуації з Великобританією й Іспанією. Цього тижня Трамп висміяв прем'єр-міністра Великобританії Кіра Стармера, назвавши його "не Вінстоном Черчиллем", а також пригрозив припинити торгівлю з Іспанією після того, як обидві країни ввели обмеження на сприяння воєнним операціям США в Ірані. Проте обидва лідери залишилися при своїй думці.
Поки європейські країни відмовляються брати участь в іранській кампанії Трампа, проте Європу вже втягнули у війну. Після того як у неділю безпілотник завдав удару по британській базі на Кіпрі, Франція, Великобританія й Греція вирушили на його захист.
У четвер міністр оборони США Піт Гегсет припустив, що початкові розбіжності з європейськими союзниками подолали й американські війська, які розміщено на базах союзних країн, зокрема Великобританії, відіграватимуть більшу роль, з огляду на продовження кампанії.
Проте готовність Європи підтримати Трампа слабшає. За словами європейських посадовців, закономірність така: Трамп добивається поступок і йде. Після цього розпочинається нова криза – хвиля мит, вимоги щодо Гренландії, поступки Росії, тепер удари по Ірану – щоразу ставки зростають.
Однак розрив Європи з Трампом, як і раніше, практично неможливий: континент залишається значною мірою залежним від США в питаннях оборони, і більшість лідерів і далі підкорюється й іде на поступки, де це можливо, констатує Bloomberg.
