-2 Київ
Глава Росії Володимир Путін поєднує ядерний шантаж Заходу зі спробами легітимізації награбованого на тому ж Заході, і ці завдання влади перебувають у "непримиренному протиріччі". Таку думку в інтерв'ю "Российскому монитору" висловив російський політолог Андрій Піонтковський.
"Дві основні ідеологеми путінського режиму перебувають у нерозв'язному протиріччі... Відмивання вкрадених грошей на Заході триває в астрономічних масштабах... Але є сьогодні у дзюдохерійських вождів, окрім ненаситного злодійства, і "геополітичний" складник – "Росія встає з колін, укладіть із нами другу "Ялту", віддайте в наше підпорядкування, під нашу владу півсвіту, як мінімум – весь пострадянський простір", – розповів він.
За словами політолога, його дуже насторожило призначення міністром сільського господарства РФ сина секретаря Ради безпеки РФ Миколи Патрушева Дмитра.
"Ця виставлена напоказ сімейність в уряді означає дуже велику близькість старшого Патрушева до Путіна. А старший Патрушев – це жахливий мракобіс навіть на тлі решти оточення Путіна. Він справжній ядерний маніяк, який публічно наполягав на використанні Росією ядерної зброї навіть у локальних конфліктах. Це означає, що його божевільні ідеї протистояння всьому світу на базі ядерного шантажу дуже близькі Путіну", – зазначив він.
Він підкреслив, що вимоги нового поділу світу неможливо поєднати із завданням легітимізації награбованого на Заході.
"Перший дуже серйозний дзвінок для Кремля пролунав 6 квітня, коли після чотирьох років різних західних санкцій, які особисто путінську верхівку абсолютно не зачіпали, вперше були заморожені активи 24 кремлівських фігур, причому п'ятеро з них дуже близькі до Путіна. Це його зять [Михайло] Шеломов, його охоронець [Віктор] Золотов та інші. Мало хто звернув увагу, що з нафтових олігархів був унесений тільки Володимир Богданов. Саме тому, що він генеральний директор і власник "Сургутнефтегаза", – розповів політолог.
За словами Піонтковського, фінансовій розвідці США відомо, що Богданов – це номінальний власник, а щонайменше половина акцій належить особисто Путіну.
"Новий строк [Путіна], хай скільки він тривав би, мине під знаком нерозв'язного протиріччя між геополітичною величчю, як її розуміють у Кремлі, і завданням легітимізації награбованого", – підсумував він.
Із 2014 року проти РФ запроваджували низку санкцій, які посилювали і розширювали. Востаннє це сталося 6 квітня 2018 року, коли США ввели санкції проти 24 російських бізнесменів і високопосадовців, а також деяких компаній. Американське міністерство фінансів пояснило, що таких заходів ужито на виконання закону "Про протидію противникам Америки за допомогою санкцій" (CAATSA), який у серпні 2017 року схвалив президент США Дональд Трамп.
9 квітня на тлі падіння російського фондового ринку і послаблення курсу рубля статки низки бізнесменів, які потрапили у санкційні списки, скоротилися майже на $12 млрд.
