22 жовтня, напередодні саміту ЄС, який відбувся в Брюсселі, Politico у статті під назвою "Погані хлопці", які можуть зірвати саміт ЄС" спрогнозувало, що Де Вевер, Мерц, Фіцо й Орбан стануть головними "кістьми в горлі".
Зрештою де Вевер домігся відтермінування ухвалення рішення ЄС щодо "репараційного кредиту" для України.
За словами прем'єра Бельгії, для нього "трохи неприємно, що тепер на нас вказують пальцем". Він розкритикував Politico.
"Politico назвало мене "поганим хлопцем". Поганий хлопець? Я? Можете собі уявити? Усі підтвердили, що я гарний хлопець. Якби я готував власний похорон – усі кажуть: "Ні, ти гарний хлопець. Це як твій похорон. Усі приходять і кажуть, що ти дуже приємний". Я не "поганий хлопець". Ми найкращі в місті. Якщо говорити про заморожені активи, ми най-найкращі", – обурився він.
Політик наголосив, що його країна щодня заявляє про підтримку України.
"Заморожені активи залишатимуться замороженими до кінця війни, що завжди було філософією цих активів. Але для решти – питання відкрите. Цю проблему доведеться повернути на розгляд, бо час спливає. Думаю, до кінця року нам потрібне рішення, щоб підтримати Україну у війні й вирішити її фінансові проблеми. Я готовий, бажаю і здатний це зробити", – зазначив де Вевер.
Він висловив готовність вести переговори з тими, хто хоче обговорити можливі рішення проблем.
Контекст
Країни Заходу заморозили приблизно €278 млрд активів Центробанку Росії, із яких майже €200 млрд припадає на ЄС. Найбільшу частку − орієнтовно €176 млрд − зберігають у Бельгії, у депозитарії Euroclear. Приблизно рік союзники України обговорювали ймовірність використання заморожених активів РФ для відновлення країни після війни. Однак, не дійшовши згоди, країни G7 домовилися використовувати відсотки, накопичені від заморожених коштів (орієнтовно €46,3 млрд щороку) як кредит для України.
10 вересня 2025 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г'юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту передбачає, що країна може отримати фінансування із заморожених російських активів без їхньої прямої конфіскації. За планом, ці кошти можуть або передати у спеціальну компанію, яка надасть позику Києву, або інвестувати в облігації ЄС, прибуток від яких отримає Україна.
8 жовтня Financial Times інформувала, що Бельгія опинилася під дедалі більшим тиском із боку Євросоюзу через небажання брати на себе ризики, пов'язані з використанням заморожених російських активів як "репараційної позики" для України.
21 жовтня Politico писало, що Бельгія дала згоду на те, щоб Європейська комісія подала юридичну пропозицію щодо використання заморожених державних активів РФ для надання Україні масштабної "репараційної позики" на €140 млрд. Однак джерела "Європейської правди" стверджують, що Бельгія поки не підтримала плану Єврокомісії, бо досі має юридичні сумніви й вимагає додаткових гарантій від інших держав Євросоюзу.
23 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта перед початком засідання Євроради в Брюсселі запевнив президента України Володимира Зеленського, що лідери країн – членів Євросоюзу підтвердять свою підтримку України і зможуть ухвалити рішення про репараційну позику із заморожених російських активів на період 2026–2027 років.
Того самого дня де Вевер назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".
+5 Київ
