Організатор акції – 37-річний уродженець Іраку Салван Моміка, який дістав дозвіл порвати і спалити мусульманську священну книгу, – напередодні заявив, що закликає Швецію "прокинутися".
"Ми спалимо Коран. Ми скажемо: "Прокиньтеся, Швеціє. Це демократія. Вона в небезпеці", якщо вони скажуть, що ми не можемо цього робити", – сказав він.
Перед тим, як Моміка спалив Коран, він намазав сторінки беконом і вирвав кілька з них, повідомляє Aftonbladet.
За даними видання, один із мусульман, які зібралися біля мечеті, почав кидати в нього камені, його затримала поліція. Увечері 27 червня мусульмани почали святкувати одне з головних свят – Курбан-байрам, і під час акції в мечеть збиралися люди на чергову молитву.
Прем'єр-міністр Ульф Крістерссон уранці заявив на пресконференції, що не даватиме оцінки, як спалювання Корану може вплинути на процес вступу Швеції в НАТО.
"Це законно, але недоречно. Я вважаю, що ми живемо в такий час, коли потрібно зберігати спокій і думати про те, що краще для довгострокових інтересів Швеції", – цитує його Reuters.
Агентство зазначає, що шведська поліція відхилила кілька нещодавніх заявок на проведення демонстрацій проти Корану, суди скасували ці рішення, заявивши, що вони порушують свободу слова.
Контекст
Швеція одночасно з Фінляндією подала заявку на вступ у НАТО 18 травня 2022 року – після того, як РФ розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. 29 червня Альянс ухвалив рішення про запрошення Фінляндії і Швеції до членства в Альянсі. Фінляндія стала членом НАТО 4 квітня 2023 року.
Заявку Швеції в НАТО гальмують дві країни – Туреччина й Угорщина. Зокрема, Туреччина заявила, що не схвалить членства країни в НАТО, якщо та не видасть "терористів" на запит Туреччини. Швеція чітко дала зрозуміти, що цього не відбудеться, і наразі процес зупинився.
Наприкінці січня Туреччина зупинила переговори зі Швецією щодо її заявки в НАТО після того, як активіст Расмус Палудан, лідер данської ультраправої політичної партії Hard Line, спалив копію Корану біля посольства Туреччини у Стокгольмі.
Анкара була проти членства Швеції і Фінляндії в НАТО ще до подання ними заявки на вступ в Альянс. Як пояснював 16 травня президент Туреччини Реджеп Ердоган, Туреччина не схвалювала заявки, тому що Швеція і Фінляндія "не мають чіткої та недвозначної позиції щодо терористичних організацій". Такою в Анкарі вважають, зокрема, Робітничу партію Курдистану.
4 червня у Стамбулі генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг на зустрічі з Ердоганом заявив, що Швеція виконала всі вимоги Туреччини щодо вступу в НАТО.