За словами Сєкерського, експорт українського зерна має прямувати іншим шляхом, ніж європейський чи польський, оскільки "завжди є певний ризик, навіть транзитом, що частина зерна й іншої сільськогосподарської продукції залишається в Польщі".
"Ми маємо зберегти ембарго, поки не домовимося про умови його заміни. Я думаю, що гарним рішенням було б ввести ліцензування транспортних перевезень, використовуючи водночас транзитні маршрути за межами Польщі", – цитує Сєкерського міністерство сільського господарства Польщі.
Контекст
Із 2 травня до 15 вересня 2023 року діяла заборона на вільне постачання української пшениці, кукурудзи, ріпаку й насіння соняшнику до Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії і Словаччини. Ембарго ввели через те, що фермери з Польщі та інших країн виходили на акції протесту. Аграрії скаржилися, що українське зерно осідає у країнах і його не експортують далі, через що різко впали закупівельні ціни на зернові.
15 вересня Єврокомісія скасувала заборону на ввезення української агропродукції. Як зазначили в Єврокомісії, Україна погодилася вжити заходів (включно з, наприклад, системою ліцензування експорту) протягом 30 днів, щоб уникнути стрибків ціни на зерно. Попри рішення Єврокомісії, Польща, Угорщина і Словаччина (до кінця року) в односторонньому порядку продовжили заборону імпорту українського зерна.
У Мінекономіки України повідомили, що Україна розпочала судову процедуру через заборону на ввезення українського зерна до Польщі, Словаччини й Угорщини. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що Київ пропонує партнерам компроміс, і пригрозив Польщі й Угорщині забороною на ввезення їхніх товарів в Україну. Пізніше в українському Мінекономіки заявили, що Україна відкличе свої позови до СОТ проти Польщі, Угорщини і Словаччини після того, як дістане гарантії відсутності обмежень на експорт українського зерна в майбутньому. На початку жовтня Україна "поставила на паузу" позови.