Україна "поставила на паузу" позови проти Польщі, Угорщини й Словаччини до СОТ через заборону ввезення українського зерна – Мінекономіки

Україна "поставила на паузу" позови проти Польщі, Угорщини й Словаччини до СОТ через заборону ввезення українського зерна – Мінекономіки Україна ще не розпочала сам процес спору в СОТ, зазначив Качка
Фото: Міністерство економіки України / Facebook

Заступник міністра економіки України Тарас Качка повідомив 5 жовтня, що Київ "поставив на паузу" свої позови проти Польщі, Угорщини і Словаччини у Світовій організації торгівлі через заборону ними імпорту українського зерна, намагаючись знайти компромісне рішення. Про це Качка сказав на брифінгу у Брюсселі, його цитує "Інтерфакс-Україна".

"Ця проблема буде усунута в найближчі тижні й місяці. Буде багато новин про те, як змінюється режим ліцензування тощо. Це буде дуже активна робота. Тому, поки ми шукаємо практичне рішення, наші спори в СОТ на сьогодні на паузі", – наголосив заступник міністра економіки.

Качка зазначив, що Україна ще не розпочала сам процес спору в СОТ.

"Ми не оформляли робочий орган для ведення спору, ми на стадії консультацій. Ми направили цю справу, і для консультацій є 60 днів", – зазначив чиновник.

За словами Качки, Україна зацікавлена знайти "конструктивне рішення в рамках усього ЄС".

"Незважаючи на те, що скарги, які ми направили, вони проти конкретних держав-членів, включно з Польщею, це системне питання наших відносин з ЄС. Наша мета – наголосити, що ЄС і Україна мають однаковий підхід до торговельних угод. Тому ми бачимо, як розв'язати цю проблему в комплексі так, щоб показати єдність між нами й Польщею, між нами і ЄС, і між Польщею і ЄС", – заявив заступник міністра економіки.

Він назвав "великим спільним досягненням" те, що жодна з п'яти сусідніх країн ЄС – Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія й Болгарія – не заборонила транзит української агропродукції.

"У нас залишився єдиний чутливий пункт – це питання того, коли можуть бути відкриті ринки сусідніх країн для українських товарів. Це мінімальна проблема, тому що ми туди не продаємо багато зернової продукції. Але це взагалі питання функціонування торгівлі між Україною та ЄС", – зазначив Качка.

27 вересня він говорив, що Україна відкличе свої позови в СОТ проти Польщі, Угорщини і Словаччини після того, як Київ дістане гарантії відсутності обмежень на експорт українського зерна в майбутньому.

Контекст

З 2 травня до 15 вересня діяла заборона на вільне постачання української пшениці, кукурудзи, ріпаку й насіння соняшнику до Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини. Ембарго запровадили через те, що фермери з Польщі й інших країн виходили на акції протесту. Аграрії скаржилися, що українське зерно осідає у країнах і його не експортують далі, через що різко впали закупівельні ціни на зернові.

15 вересня Єврокомісія скасувала заборону на ввезення української агропродукції. Як зазначили в Єврокомісії, Україна погодилася вжити заходів (включно з, наприклад, системою ліцензування експорту) протягом 30 днів, щоб уникнути стрибків ціни на зерно. Незважаючи на рішення Єврокомісії, Польща, Угорщина і Словаччина (до кінця року) в односторонньому порядку продовжили заборону імпорту українського зерна.

18 вересня в Мінекономіки України повідомили, що Україна розпочала судову процедуру через заборону на ввезення українського зерна до Польщі, Словаччини й Угорщини. Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль 19 вересня заявив, що Київ пропонує партнерам компроміс, і пригрозив Польщі й Угорщині забороною на ввезення їхніх товарів в Україну.

21 вересня в Мінагрополітики України повідомили, що Україна й Польща домовилися виробити план взаємодії щодо експорту українського зерна. 24 вересня президент Польщі Анджей Дуда заявив, що його країна допоможе Україні наростити експорт зерна, але свій ринок залишить закритим.

У міністерстві сільського господарства й розвитку села Словаччини повідомили, що Київ пообіцяв Братиславі відкликати судовий позов до СОТ і не вводити заборони на імпорт словацької агропродукції.

26 вересня Шмигаль підписав постанову Кабміну про введення механізму верифікації й погодження чотирьох груп українського аграрного експорту – пшениці, ріпаку, соняшнику й кукурудзи – до Румунії, Болгарії, Польщі, Словаччини й Угорщини.