Це четвертий рік поспіль повільного зростання популяції. Для виду, який балансує на межі зникнення, навіть такі невеликі цифри – оптимістичний сигнал, наголошують науковці.
"Невелике зростання популяції в поєднанні з відсутністю виявлених смертей і меншою кількістю виявлених травм порівняно з останніми роками залишає нас обережно оптимістичними щодо майбутнього північноатлантичних китів", – зазначила Гізер Петтіс, яка очолює програму досліджень китів у New England Aquarium.
Цих китів називали "правильними" для полювання, пише Національне управління океанічних і атмосферних досліджень США. Чому "правильні"? Їх було легко вбивати: вони повільно рухалися близько до берега, а після загибелі залишалися на плаву.
Полювання на них почали ще в XI столітті, коли баски – народ, який живе в регіоні між Францією й Іспанією, – почали китобійний промисел у Біскайській затоці.
До початку 1890-х років північноатлантичних китів майже повністю винищили, пише North Atlantic Right Whale Consortium. Лише 1935 року вдалося зупинити полювання на них.
Сьогодні найбільші загрози для виду – заплутування в рибальських сітках і зіткнення із суднами. Попри позитивну динаміку популяції, 2024 рік виявився важким: зареєстрували п'ять смертей китів, 16 заплутувань і вісім зіткнень із суднами.
Цьогоріч ситуація краща. Поки що вчені не зафіксували жодної смерті, одне нове заплутування й одне зіткнення із судном. Проте багато тварин із минулих років досі залишаються заплутаними в сітках.
"Виявити заплутування складно, оскільки потрібен збіг двох речей: щоб люди спостерігали і щоб кити були в той час й в тому місці, де ведуть спостереження", – пояснив Філіп Гамільтон, старший науковець New England Aquarium.
Одного з китів виявили заплутаним у грудні торік далеко від берега. У квітні його знову побачили в затоці Кейп-Код – з досі прикріпленим рибальським спорядженням. Команда рятувальників змогла видалити лише невелику частину спорядження, мотузка залишилася в роті тварини.
"Це сумне нагадування про тривалі страждання, яких зазнають окремі кити. Кінцева мета – запобігти цим заплутуванням із самого початку", – зазначила Петтіс.
Упродовж сезону розмноження 2025 року народилося 11 китенят – менше, ніж сподівалися дослідники. Проте були щасливі моменти: чотири матері народили вперше. Цікаво, що двох самиць із дитинчатами вперше побачили в несподіваних місцях: одну біля Нью-Йорка в лютому, іншу – в затоці Кейп-Код у квітні.
"Останніми роками кити затримують народження свого першого дитинчати до старшого віку. Приємно бачити, що чотири із цих старших самиць приєдналися до репродуктивного пулу цьогоріч. Майбутнє виду лежить на їхніх широких спинах", – зазначив Гамільтон.
Петтіс попередила, що розслаблятися передчасно. "Ми не хочемо зупинятися, коли йдеться про управління й зусилля зі збереження", – наголосила вона.
"Шлях до відновлення цієї популяції довгий, і ми сподіваємося на продовження співпраці з нашими партнерами, щоб зробити океан безпечнішим для китів", – підсумувала дослідниця.