Зустріч послів ЄС тривала дві години, на ній учасники дали зрозуміти угорському представнику, що не довіряють поясненням Будапешта і вважають дії Орбана порушенням правил.
Слово не брала лише делегація від Словаччини, адже її уряд зараз є союзником угорців.
Натомість представник Угорщини стверджував, що Орбан під час поїздок не представляв позиції Євросоюзу, а правила ЄС не регламентують, чи має лідер попереджати про свої закордонні відрядження інші держави-члени.
За даними Europa Press, на зустрічі не ухвалили жодних рішень і не запропонували жодних конкретних заходів у відповідь. Джерела видання підтвердили, що під час дискусії не йшлося про скорочення шестимісячного угорського головування в Раді ЄС, про що ЗМІ писали раніше.
Однак кілька країн ЄС розглядає ймовірність бойкотувати неформальні зустрічі на рівні міністрів, які Угорщина запланувала провести під час головування в Раді Євросоюзу.
Контекст
2 липня Орбан на другий день після початку головування Угорщини в Раді ЄС приїжджав до Києва, під час візиту він запропонував президенту України Володимирові Зеленському "припинення вогню" у війні країни-агресора РФ проти України. За словами Орбана, ця пропозиція Зеленському "не дуже сподобалася".
5 липня Орбан приїжджав до Москви й зустрічався з нелегітимним президентом РФ Володимиром Путіним. Той заявив, що Орбан прибув у Москву, зокрема, як голова Ради ЄС, повідомляло пропагандистське агентство ТАСС. Президент Євроради Шарль Мішель наголошував, що Угорщина, незважаючи на тимчасове головування в Раді ЄС, не має мандата на взаємодію з РФ від імені ЄС.
6 липня Орбан відвідав Азербайджан на неформальному саміті глав країн так званої Організації тюркських держав. Це спричинило негативну реакцію представника ЄС у зв'язку з тим, що до цієї організації причетна невизнана світовою спільнотою "Турецька Республіка Північного Кіпру".
8 липня Орбан прибув до Китаю і зустрівся там із главою КНР Сі Цзіньпіном, після чого заявив, що Китай є "головною державою у створенні умов для встановлення миру у війні між РФ і Україною".