"Наразі ми спільно із зацікавленими державними органами опрацьовуємо законодавчі ініціативи, спрямовані на гарантування національної безпеки держави. Зокрема, вважаємо, що громадянство Республіки Білорусь можуть втратити особи, яких визнали винними у скоєнні окремих категорій злочинів екстремістської спрямованості або завданні тяжкої шкоди інтересам Білорусь, незалежно від способу набуття громадянства", – заявив Паршин.
Також у МВС Білорусі вимагають встановити адміністративну відповідальність за підписку на інтернет-ресурси "з екстремістськими матеріалами". Як додаткове покарання до екстремістів пропонують застосовувати загальну конфіскацію їхнього майна.
Коли в Паршина запитали про вже затриманих білоруською міліцією екстремістів, він схарактеризував їх так: "Повні відморозки та маргінали, які думають, що через переворот та заколот зможуть покращити свої матеріальні статки чи піднятися на соціальному ліфті, ставши так званими героями революції".
Контекст
Із минулого року в Білорусі триває політична криза, пов'язана з виборами президента. За офіційними даними, перемогу на них здобув Олександра Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце із 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про впевнену перемогу Тихановської.
Після виборів у Білорусі розпочалися масові акції протесту незгодних із їхніми результатами (на піку в мітингах брало участь по кілька сотень тисяч осіб).
За даними правозахисного центру "Весна", із серпня на акціях затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох. Станом на 1 вересня в Білорусі визнали політичними в'язнями 652 осіб.
У 2021 році масові вуличні протести в Білорусі припинилися, проте цього літа ситуація в Білорусі загострилася. На початку липня КДБ країни оголосив операцію із зачистки від "радикалів". Після цього обшуки відбулися в десятках правозахисних організацій (серед них центр "Весна"), які допомагали постраждалим від переслідування влади за участь у мітингах. Силовики масово проводили обшуки та затримували журналістів опозиційних видань – "Наша Ніва", заблокованого ще у травні TUT.BY, TAM.BY, "Белсат", "Радыё Свабода", Tribuna, "Наша гiсторыя" та інших.
Протягом останніх місяців у Білорусі "екстремістськими" визнали низку опозиційних видань, зокрема всю інформаційну продукцію TUT.BY та Zerkalo.io, Telegram-каналів та пабліків у інших соцмережах.
13 жовтня Telegram-канал ГУБОП, який вважають неофіційним каналом одного з підрозділів МВС Білорусі, без посилань на джерела повідомив, що підписникам "екстремістських" Telegram-каналів тепер загрожуватиме до семи років позбавлення волі. За даними Telegram-каналу ГУБОП, у Білорусі оголошено "екстремістськими" понад 100 Telegram-каналів, здебільшого вони пишуть про політику і критикують діяльність Лукашенка. Однак ця інформація виявилася такою, що не відповідає дійсності. Даних про це в постанові, на яку посилався Telegram-канал ГУБОП, журналісти не виявили.
Притягувати до кримінальної відповідальності учасників так званих екстремістських формувань у МВС Білорусі обіцяли "точково", з огляду на зібрані докази.
0 Київ
