-3 Київ
Він зазначив, що запровадив воєнний стан "із рішучим наміром урятувати націю" від дій "антидержавних сил, які намагаються паралізувати основні функції держави й підірвати конституційний порядок ліберальної демократії".
Президент сказав, що, виконуючи вимогу парламенту (він мав це зробити відповідно до конституції), скасував воєнний стан і відкликав воєнні сили, які розгорнули кілька годин тому.
Також Юн Сок Йоль закликав парламент "негайно припинити безрозсудні дії, такі як повторні імпічменти, законодавчі маніпуляції та бюджетні перебої, які паралізують функції держави".
Yonhap уточнює, що рішення про скасування воєнного стану ухвалили на засіданні уряду, де головував президент. Воєнний стан тривав у країні приблизно шість годин: його оголосили о 10.23 3 грудня за місцевим часом, а скасували приблизно о 4.30 4 грудня.
Юн Сок Йоль, який обіймає пост президента із 2022 року, увів воєнний стан на тлі кризи, яка склалася у країні. Він звинуватив керівну Демократичну партію (політсила перемогла на виборах цієї весни) в урізанні бюджету і сказав, що дії політсили паралізували роботу виконавчої влади. Це сталося після того, як Демократична партія і президентська "Сила народу" не змогли дійти згоди щодо бюджету, а також після того, як демократи ініціювали імпічмент державному аудитору й генеральному прокурору.
За кілька годин парламент висунув вимогу скасувати воєнний стан (рішення підтримали всі присутні в залі).
Рішення президента про його введення шокувало країну. Тисячі людей вийшли на протест до будівлі парламенту, а національна валюта впала щодо долара (після скасування вона відновила позиції, але падіння курсу все одно є на 0,8%), пише Reuters.
CNN назвав рішення президента Південної Кореї одним із найдраматичніших у сучасній історії країни, оскільки воно кинуло економіку країни, що є членом G20, "у незвідані води". Канал звернув увагу, що воєнний стан у країні ввели після політичного протистояння.
Рішення Юн Сок Йоля, імовірно, ставить під загрозу його становище у країні, зазначає Reuters. Його рейтинг і без того останнім часом знижувався, політика звинувачували у жорсткому управлінні державою. Під час президентства Юн Сок Йоля Південна Корея опустилася із 47-го (2023 року) на 62-ге місце (2024-го) в Індексі свободи слова, який оприлюднила міжнародна організація "Репортери без кордонів".
Дженні Таун з американського аналітичного центру Stimson Center заявила агентству, що цей крок видається "відчайдушним і небезпечним" і може стати початком кінця президентства Юна. "Він і так був непопулярним, але це може стати останньою краплею, яка підштовхне процес імпічменту", – сказала вона.
