Проти лікаря, який повідомив, що у крові білоруса Бондаренка не було алкоголю, відкрили кримінальну справу

Генпрокуратура Білорусі порушила кримінальну справу проти лікаря швидкої допомоги "та іншої особи" через розголошення лікарської таємниці. Про це пресслужба відомства повідомила у Telegram 19 листопада.

Ідеться про лікаря, який розповів порталу TUT.BY про результати медичного огляду загиблого білоруса Романа Бондаренка. У Слідкомі Білорусі стверджували, що Бондаренко був п'яний, але, за словами медика, у його організмі було нуль проміле алкоголю.

"Діючи умисно, без службової потреби, підозрюваний вступив у злочинну змову із представником інтернет-ресурсу TUT.BY, якому повідомив інформацію про результати медичного огляду Романа Бондаренка. Тим самим він розголосив лікарську таємницю, водночас надавши недостовірну інформацію. Дії названих осіб спричинили тяжкі наслідки, що виявилися в підвищенні напруги у суспільстві, створенні атмосфери недовіри до компетентних державних органів, спонуканні громадян до агресії та протиправних дій", – ідеться в повідомленні.

Кримінальну справу порушено за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 178 Кримінального кодексу Республіки Білорусь (розголошення лікарської таємниці). У Генпрокуратурі додали, що підозрюваних затримали.

Бондаренко помер 12 листопада. Перед цим його побили у Мінську під час конфлікту невідомих у масках із місцевими жителями через біло-червоно-білі стрічки.

По всій Білорусі з 9 серпня не вщухають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи подавали протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.

Лукашенко 23 вересня обійняв посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували й не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня запровадив обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС увів санкції проти Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських посадовців.

Після смерті Бондаренка Євросоюз пригрозив Білорусі новими санкціями. 19 листопада глава європейської дипломатії Жозеп Боррель розповів, що нові санкції введуть не лише проти фізичних, а й проти юридичних осіб.