Путін вважає, що "Північний потік – 2" не можна обговорювати на нормандському саміті. Зеленський говорив протилежне

Путін вважає, що "Північний потік – 2" не можна обговорювати на нормандському саміті. Зеленський говорив протилежне Путін називає "Північний потік – 2" комерційним проєктом, українська влада наполягає, що це не так
Фото: ЕРА
Президент Росії Володимир Путін в інтерв'ю каналу "Россия 24", яке вийшло 13 липня, висловив думку, що питання будівництва газопроводу "Північний потік – 2" не можна обговорювати у межах перемовин щодо врегулювання конфлікту на Донбасі в нормандському форматі.

"Нормандський формат або інші схожі формати – це політичні майданчики для обговорення ситуації в Україні. Це не має нічого спільного з такими комерційними проєктами, як "Північний потік", "Північний потік – 2" або транзит газу через Україну", – заявив він.

Президент України Володимир Зеленський підкреслював 12 липня під час зустрічі з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель, що "Північний потік – 2" – це "велика загроза, яка вміло ховається під маскою економічного проєкту". На його думку, газопровід становить потенційну загрозу всій Європі і його необхідно обговорювати на нормандському саміті. Меркель тоді зазначила, що Берлін серйозно ставиться до побоювань України через газопровід.

Контекст

"Північний потік – 2" мав зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. З кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, опинилися під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.

Будівництво заморожували 2019 року, коли добудували 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цьогоріч. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".

Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.

Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.

У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США.

Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".

18 травня видання Axios написало, що США не вводитимуть санкції стосовно оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Глава МЗС Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив. 21 травня Сполучені Штати додали до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.

Радник Байдена з нацбезпеки Джейк Салліван 20 червня заявив, що США продовжать вводити санкції проти російських компаній, які беруть участь у будівництві "Північного потоку – 2". У РФ це назвали "бігом із перешкодами по каруселі".

Агентство Bloomberg повідомило 25 червня, що США і Німеччина домовляються, як зміцнити енергетичну інфраструктуру України та компенсувати транзитні збори після запуску газопроводу "Північний потік – 2".

Зеленський говорив, що вважає "Північний потік – 2" зброєю Росії і як компенсацію за його запуск Україна хоче гарантій безпеки та повернення окупованих територій.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати