Ракетний удар Трампа по сирійській авіабазі Асада. Що сталося, скільки це коштувало та що тепер буде? G

Що сталося?

7 квітня близько 4.40 збройні сили США завдали ракетного удару аеродрому Шайрат – авіабазі урядових військ Сирії. Саме з цього аеродрому, за даними Вашингтона, 4 квітня вилетіли літаки сирійських ВПС, які завдали авіаудару місту Хан-Шейхун у провінції Ідліб. Через це загинули щонайменше 72 особи, зокрема 27 дітей. У загиблих виявили симптоми, характерні для ураження хімічною зброєю. Оскільки Хан-Шейхун – у підконтрольному повстанцям районі, у США впевнені, що хімічну атаку організував режим Асада.

По аеродрому Шайрат американці випустили 59 крилатих ракет "Томагавк". Пентагон повідомив, що ціллю удару були літаки, склади нафтопродуктів, бункери з боєприпасами, радари й системи ППО.

"Сьогодні ввечері я віддав розпорядження про удар по авіабазі в Сирії, звідки проводилася хімічна атака. Цей захід належить до життєво важливих інтересів національної безпеки США. Ми зобов'язані стримувати й зупиняти розповсюдження смертельної хімічної зброї", – сказав у своєму зверненні президент США Дональд Трамп, зазначивши, що попередні спроби вплинути на Асада "тривали роками" і "явно провалилися".

І які наслідки цього удару?

За даними міноборони Сирії, через удари загинули чотири людини. Сирійська обсерваторія з прав людини повідомила про чотирьох загиблих, зокрема про командира бригади ППО. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров зауважив, що росіян серед загиблих, "судячи з усього", немає.

Ліванський телеканал Al Mayadeen писав, що евакуація літаків з авіабази почалася ще до ракетного удару США. У Пентагоні підтвердили, що попередили про свої наміри Москву.

Російське агентство "РИА Новости" писало, що авіабаза зазнала значних збитків: зруйновано вісім ангарів із технікою та кілька складів з озброєнням. Дев'ять літаків знищено, п'ять винищувачів уціліли.

Орієнтовна вартість крилатої ракети "Томагавк" становить приблизно $1,45 млн. Отже, операція обійшлася США у $85,6 млн.

Запуск ракет з американського корабля. Фото: Офіційний U. S. Navy Page / Flickr

Американці вже багато років завдають ударів по Сирії. Чому такий скандал цього разу?

Так, військово-повітряні сили США і їхні союзники (міжнародна коаліція) почали бомбардування території Сирії ще у вересні 2014 року. Одначе ці удари наносилися по позиціях бойовиків "Ісламського держави" та інших терористичних угрупованнях, які контролюють частину Сирії.

Про початок своєї кампанії проти "Ісламської держави" Вашингтон 2014 року повідомив Дамаск і отримав у відповідь "ознаки мовчазної згоди від сирійського уряду", писало агентство Reuters.

Попри те, що США на дипломатичному рівні вимагають відставки Асада й називають його диктатором, американські ВПС відкрито не завдавали ударів по позиціях урядових військ Сирії.

Відкрито? Отже, по позиціях Асада все ж завдавали ударів?

Так, поодинокі випадки були. Найвідоміший інцидент стався у вересні 2016 року. Тоді ВПС США і їхніх союзників завдали авіаудару по району аеропорту Дайр-ез-Заур у східній частині Сирії. Там тоді тривало протистояння між сирійською армією та бойовиками ІДІЛ.

Бомбардували позиції сирійської армії на горі Тарда. Унаслідок чого загинули, за різними даними, від 90 до 106 осіб, іще 110 дістали поранення. Жертви були здебільшого серед військовослужбовців сирійської армії.

Видання The New York Times писало, що удару по сирійській армії завдали помилково: за планом бомби мали вразити позиції ІДІЛ. Дамаск стверджував, що США координували дії з бойовиками ІДІЛ, а американський авіуадар по Дайр-ез-Зауру дозволив терористам атакувати й захопити позиції урядових військ.

Саме цей авіаудар зірвав переговорний процес і режим припинення вогню в Сирії, після чого бої почалися з новою силою. За словами тодішнього держсекретаря США Джона Керрі, якби перемир'я не зірвалося, Вашингтону вдалося б запобігти боям за Алеппо та захопленню цього міста сирійською армією.

А проте, саме ракетний удар по аеродрому Шайрат 7 квітня 2017 року – це перший випадок, коли США навмисне атакували війська Асада й самі про це оголосили.

Американці до квітня 2017 року умисно не атакували позицій сил Асада. Фото: ЕРА

Тобто Трамп зробив те, чого не робив Обама?

Так, екс-президент США Барак Обама не вступав у військове протистояння з Асадом, але був близький до цього.

У серпні 2013 року в Гуті (передмістя Дамаска) застосували хімічну зброю, внаслідок чого загинули, за різними даними, від 281 до 1729 осіб, зокрема безліч дітей. На сайті Білого дому опублікували заяву, в якій назвали винними війська Асада. Ще 2012 року Обама заявив, що використання хімічної зброї – "червона риска" в сирійському конфлікті.

Невдовзі після публікації цього звіту Обама зробив офіційну заяву, в якій попросив Конгрес США дозволити використовувати американські збройні сили на території Сирії.

"Я вирішив, що Сполучені Штати зобов'язані ухвалити військові заходи проти сирійського режиму. Це не безстрокове втручання. Ми не ставитимемо чоботи на землю (застосовувати сухопутні війська. – "ГОРДОН"), наші дії будуть обмежені в часі й обсязі. Але, впевнений, ми змусимо режим Асада відповісти за використання хімічної зброї", – сказав Обама.

У цій же заяві Обама зазначив: "Я думаю, у мене є повноваження провести цю військову операцію без спеціального дозволу Конгресу. Знаю, що наша країна буде сильнішою і наші дії стануть ефективнішими, якщо ми візьмемо цей курс. Нам слід провести ці переговори з Конгресом".

Трамп тоді висловлювався проти цієї ініціативи у своєму Twitter. "Президенте Обамо, не нападайте на Сирію. У цьому немає плюсів, зате є вражаючі мінуси. Прибережіть порох для іншого (і більш важливого) дня!" – писав Трамп.

6 вересня 2013 року лідер демократичної більшості в Сенаті США Гаррі Рід уніс проект резолюції, яка дозволяла використовувати збройні сили США проти сирійського уряду. Текст резолюції затвердив комітет із міжнародних відносин. Голосування в Сенаті мало відбутися 11 вересня, проте за день до цього, 10 вересня, Рід скасував голосування.

Того ж дня США й Росія домовилися розпочати знищення хімічної зброї в Сирії. Цей процес 27 вересня 2013 року закріпила резолюція Радбезу ООН.

Меморіал загиблим унаслідок хімічної атаки на Гуту. Фото: ЕРА

Отже, хімічну зброю Асада мали знищити?

Так. І цю резолюцію виконали: до серпня 2014 року всю хімічну зброю сирійського уряду, зазначену в документах, знищили за межами Сирії. Операції із знищення хімічної зброї проводили представники американської армії та найняті підрядники. За 42 дні знищили 600 тонн хімічних речовин.

А проте, у 2014 і 2015 роках західні країни звинувачували Асада у проведенні хімічних атак із використанням хлору. Ця речовина не значилася у списку заборонених (її широко використовують у промисловості), а отже, не підлягала знищенню. Одначе її застосування у військових цілях порушує Конвенцію про заборону хімічної зброї. До цієї конвенції Сирія приєдналася в жовтні 2013 року.

Під час хімічної атаки на Хан-Шейхун 4 квітня 2017 року, за попередніми даними, використовували отруйний газ зарин – фосфорорганічна отруйна речовина. Цей газ заборонено Конвенцією ООН, його запаси держави мали повністю знищити до квітня 2007 року.

Знищення газової зброї проходило під контролем ООН. Фото: ЕРА

А чи запитував Трамп у Конгресу дозволу на ракетний удар по аеродрому?

Ні, Конгрес із цього приводу жодних рішень не ухвалював. Згідно з конституцією США, право оголошувати війну та вступати у військові дії беззастережно належить Конгресу США, а не президенту. А проте, Конгрес США оголошував війну лише п'ять разів за всю історію, і востаннє це сталося 1941 року.

Після Другої світової війни президенти США проводили військові операції за власною ініціативою. У цьому разі президенти посилалися на рішення Верховного суду США, який визнав право президента як головнокомандувача армією і флотом використовувати збройні сили без санкції Конгресу для відбиття раптового нападу на країну.

Аби вирішити ці юридичні суперечності, 1973 року у США ухвалили Резолюцію про військові повноваження. Цей документ дозволяє президенту застосовувати збройні сили за кордоном у таких випадках:

• якщо Конгрес США оголосив війну;
• якщо отриманий "офіційний дозвіл" Конгресу;
• у "надзвичайних ситуаціях, що виникли внаслідок нападу на Сполучені Штати, їхню територію, володіння або збройні сили".

Згідно з цієї резолюцією, у третьому випадку президент зобов'язаний протягом 48 годин повідомити Конгрес про використання військ. У цьому разі збройним силам США заборонено залишатися на території іншої країни понад 60 днів (термін операції можна продовжити раз на 30 днів) без дозволу Конгресу або оголошення війни.

Утім, Резолюцію про військові повноваження в минулому вже порушували. 1999 року президент Білл Клінтон завдавав авіаударів по Югославії, які перевищили 60-денний термін на два тижні. За це Клінтон не відповідав: його адвокати стверджували, що законопроект про фінансування операції, ухвалений Конгресом, можна вважати "невідкритим дозволом".

Під час інтервенції до Лівії 2011 року Барак Обама також не отримав дозволу від Конгресу. Після закінчення 60-денного строку застосування військ Обама не намагався отримати дозволу. На його думку, ця процедура була не потрібна, оскільки керівництво операцією США передали НАТО, а участь американських збройних сил було "обмеженим".

Звернення Трампа американські канали показували у прямому ефірі. Фото: ЕРА