-7 Київ
За оцінкою спецслужб, 2026 року Росія може наростити шпигунську діяльність, зосередивши увагу на військових об'єктах, навчаннях союзників по НАТО, підтримці Норвегією України, а також на операціях в Арктиці й на Крайній Півночі.
Норвегія, яка є одним із головних союзників України й найбільшим постачальником трубопровідного газу до Європи, дедалі більше побоюється, що російські спецслужби можуть націлитися на енергетичну інфраструктуру країни – за допомогою як фізичних диверсій, так і кібератак.
Як заявила глава PST Беате Гангаас, після вислання російських розвідників, котрі працювали під дипломатичним прикриттям, і закриття більшості норвезьких портів для російських суден Москва шукатиме нові способи збирання інформації.
У PST також повідомили, що Росія, імовірно, продовжить спостереження вздовж протяжного й подекуди важкодоступного узбережжя Норвегії, а також збирання даних про критично важливу інфраструктуру з використанням цивільних суден.
Окреме занепокоєння викликає зростання спроб вербування українських біженців, які проживають у Норвегії. Ідеться про залучення їх до розвідувальної діяльності або саботажу, особливо у випадках, коли в людей залишаються родичі або майно на територіях України, які опинилися під контролем Росії.
Норвегія й далі уважно стежить за активністю російських збройних сил у Північній Атлантиці й на Кольському півострові, де базується Північний флот Росії і значна частина її ядерних сил другого удару.
