$41.39 €45.14
menu closed
menu open
weather -2 Київ
languages

Росія створила цю кризу і шантажує країни НАТО нападом на Україну – депутатка Європейського парламенту

Росія створила цю кризу і шантажує країни НАТО нападом на Україну – депутатка Європейського парламенту Віола фон Крамон-Таубадель: Наші партнери по коаліції розуміють, що відбувається
Фото: Kyiv Dialogue / Facebook
Росія шантажує країни НАТО нападом на Україну Про це 12 січня заявила депутатка Європейського парламенту Віола фон Крамон-Таубадель під час онлайн-дискусії Київського безпекового форуму, присвяченої переговорам США і НАТО з Росією, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

"Росія згенерувала цю кризу, і тепер вона нас шантажує тим, що нападе на Україну. Вона шантажує і країни Альянсу, й інші сторони", – сказала Крамон-Таубадель.

Вона додала, що представники НАТО не погодилися на переговори на позиціях РФ через мілітаризацію на кордоні України.

"Зараз багато уваги приділяють юридичній можливості протидії агресії, об'єднанню зусиль Європейського союзу та країн НАТО. Я є оптимістом, я переконана, що наші партнери по коаліції усвідомлюють, що відбувається і наскільки можливим є вторгнення Росії в Україну", – наголосила політикиня.

Контекст

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знов стягує війська до кордону з Україною.

Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що у зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.

У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.

США і НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.

17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".

29 грудня у Держдепартаменті США повідомили, що у січні проведуть переговори з Москвою стосовно вимог щодо "гарантій безпеки": 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами і РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО провели зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня запланували зустріч представників РФ та ОБСЄ.

Увечері 10 січня у Женеві завершилися переговори США та Росії стосовно вимог Москви щодо "гарантій безпеки". Американська делегація під час переговорів висунула претензії Росії у зв'язку зі стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Шерман, яка очолювала делегацію США, після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на переговорах не дала прямої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.

За підсумками зустрічі, державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що реального прогресу досягти у переговорах із РФ буде складно, якщо вона не змінить риторики і продовжить ескалацію свого військового нарощування.

У МЗС РФ заявили про категоричну відсутність прогресу на переговорах зі США щодо членства України в НАТО.