+9 Київ
Заблокувати Telegram, вносячи до чорного списку IP-адреси, неможливо. Про це 28 квітня "РИА Новости" заявив російський інтернет-омбудсмен Дмитро Марінічев.
Він назвав наявний механізм блокувань неефективним і запропонував боротися з авторами нелегального контенту, а не з сервісом, за допомогою якого його поширюють.
За словами Марінічева, "блокування може тривати вічно, тому що Telegram – це не сайт, це додаток". Закрити ресурс через IP-адреси практично нереально, уточнив він.
Як пояснив інтернет-обмудсмен, Telegram буде оновлювати програмне забезпечення й обходити будь-які заборони Роскомнагляду.
Водночас він зазначив, що потрапляння до чорного списку сторонніх сервісів змушуватиме користувачів встановлювати програми для обходу блокувань.
16 квітня Роскомнагляд почав блокувати доступ до Telegram на території Росії. До цього власники месенджера відмовилися надати спецслужбам РФ ключі для декодування повідомлень.
Засновник і власник месенджера Павло Дуров закликав російських користувачів не видаляти і не перевстановлювати Telegram. Він пообіцяв, що месенджер буде використовувати вбудовані методи обходу блокувань, які не вимагають дій користувачів. Водночас він визнав, що не гарантує доступності сервісу без використання віртуальних приватних мереж (VPN).
Роскомнагляд для повної заборони месенджера заблокував IP-адреси компаній Amazon і Google, хостинг яких використовує Telegram. Від таких дій регулятора постраждали додатки Microsoft, MasterCard, Twitter, Viber та інших організацій, що мали доступ до тих самих серверів, уточнювало "Радио Свобода".
27 квітня у реєстрі заборонених сайтів Роскомнагляду опинилися IP-адреси "Яндекса", "ВКонтакте" та "Одноклассников". Відомство пояснило це "технологічними особливостями".
За підрахунками "Коммерсанта", блокування Telegram найближчими місяцями може коштувати російським компаніям $1 млрд.
