Вона заявила, що вважає правильним рішення залишатися на посаді сенатора, незважаючи на те, що це, за її словами, дуже важко.
"Це дуже руйнує внутрішньо: бути співучасником – і усвідомлювати це – того свавілля в законотворчості, яке відбувається навколо тебе. Ти розумієш і всі розуміють, що це антиконституційні закони, що вони порушують фундаментальні права людини, які закріплено в конституції... Проте я вважаю: нехай буде один голос, але він має пролунати", – сказала вона. Також Нарусова вважає, що так вона вшановує пам'ять свого покійного чоловіка Анатолія Собчака, який був одним зі співавторів конституції РФ 1993 року.
Нарусова зазначила, що деякі її колеги дають їй зрозуміти, що вони її підтримують, хоча й не висловлюються щодо цього вголос.
"Це "ефект Йосипа Пригожина". Здається, що ті люди, які виступають у Лужниках і на всіх, на всіх чергових державних заходах на підтримку, насправді думають інакше. Там також є люди, які розуміють, у яких збереглися якісь залишки совісті, гідності, але страх – ось найстрашніше, що я бачу в нашому парламенті. Якийсь нелюдський страх, що паралізує. Люди бояться, бояться висловити свою думку, підтримку – навіть тому, хто може про це говорити", – сказала вона. На її думку, це стосується не лише органів влади, а й усього російського суспільства.
Нарусова наголосила, що не планує виїжджати з РФ. За її словами, жити з відчуттям добровільного вигнання важко.
"Спостерігати звідти, що діється у країні і на що ті ідеї, які були у Собчака, перетворюються... Жити з відчуттям того, що ти нічого не можеш зробити звідти. Тому, коли постало про це питання, у мене не було жодних сумнівів. Тим більше я розуміла, що навіть у цих умовах мій обов'язок, моє зобов'язання – усе-таки зберегти хоч трішки, хоч маленьку-маленьку територію тих ідеалів, за які боровся мій чоловік. Та і я також", – сказала вона.