+1 Київ
Сенат Казахстану 19 квітня ратифікував казахстансько-американський протокол про забезпечення комерційного залізничного транзиту спеціального вантажу через територію Казахстану у зв'язку з участю Сполучених Штатів Америки в зусиллях зі стабілізації і відновлення Афганістану. Про це повідомила прес-служба палати.
Протокол було підписано 21 вересня 2017 року у Нью-Йорку. Він передбачає внесення портів Актау і Курик у маршрут транзиту військових вантажів через Каспійське море, зазначає Tengrinews.
Документ передали на підпис президенту Нурсултану Назарбаєву.
Російська "Независимая газета" 24 квітня опублікувала добірку думок експертів, які зводяться до того, що порт Актау "автоматично стає базою Пентагону і його союзників".
Розворот Казахстану в бік США "несе антиросійський формат", і хоча загалом не загрожує інтересам Росії, Москва розцінюватиме "появу будь-якого корабля США з військовими або невійськовими вантажами в акваторії Каспію" як украй небажану, сказав директор із культурних, наукових та освітніх проектів Центру традиційних культур Олександр Собянін.
Науковий співробітник Інституту сходознавства РАН Олександр Воробйов уважає, що ситуація для інтересів Росії – "радше несприятлива і невигідна".
Експерт із Центральної Азії і Середнього Сходу Олександр Князєв заявив, що американський транзит "викликатиме сильне роздратування" не тільки в Москві, але й у Тегерані.
У 2001 році США разом із союзниками почали в Афганістані операцію проти руху "Талібан", приводом до якої стали терористичні атаки в Америці 11 вересня.
Наприкінці 2014 року з Афганістану вивели більшість іноземних військ. Через це бойовики "Талібану" активізували атаки.
У серпні 2017 року президент США Дональд Трамп підписав нову стратегію щодо Афганістану, схваливши скерування додаткових сил. У вересні міністр оборони США Джеймс Меттіс підписав укази про відправлення у країну 3 тис. військових.
Зараз контингент США в Афганістані налічує приблизно 15 тис. осіб.
