Сенат США провалив голосування щодо законопроєкту Круза про санкції проти "Північного потоку

Світ

Сенат США 13 січня не підтримав законопроєкту сенатора-республіканця Теда Круза про введення санкцій щодо російського газопроводу "Північний потік – 2". Про це повідомляє Reuters.

Під час голосування щодо законопроєкту Круза 55 членів Сенату проголосували за, 41 – проти, для його ухвалення було необхідно 60 голосів зі 100. Перед голосуванням Круз заявив, що якщо його законопроєкт не буде ухвалено, Україна "може повністю зникнути з карти".

Сенаторка Жанна Шахін, яка спочатку була співавторкою Круза у цьому законопроєкті, виступила проти його ухвалення, заявивши, що документ може порушити єдність у Вашингтоні та Європі через російську агресію проти України. Вона зазначила, що документ у разі його ухвалення "вб'є клин" між США та їхніми союзниками у Європі, особливо Німеччиною.

Контекст

Будівництво "Північного потоку – 2" повністю завершено. 29 грудня 2021 року голова правління "Газпрому" Олексій Міллер заявив, що перша та друга нитки газопроводу – під робочим тиском і "цілком готові до експлуатації".
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають трубопровід загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, проте наприкінці травня минулого року глава Білого дому назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин із Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
Німеччина та США 21 липня 2021 року повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік –2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії та закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України".
Вищий земельний суд німецького Дюссельдорфа 25 серпня цього року зобов'язав оператора газопроводу бути незалежним від "Газпрому" та дотримуватися європейського законодавства.
Компанія "Оператор газотранспортної системи України" (ОГТСУ) повідомила, що Nord Stream 2 AG, якою на 100% володіє російський "Газпром", 8 вересня подала заявку на сертифікацію як незалежного оператора системи передавання газопроводу "Північний потік – 2" у Федеральне мережеве агентство ФРН.
"Немецкая волна" зазначала, що попереднє рішення щодо "Північного потоку – 2" має ухвалити Федеральне мережеве агентство ФРН, а потім свою позицію щодо газопроводу належить висловити Європейській комісії, вона може взяти на вироблення висновку до чотирьох місяців. Після цього у німецького регулятора буде ще два місяці на ухвалення остаточного рішення.
16 листопада стало відомо, що Федеральне мережеве агентство Німеччини зупинило сертифікацію "Північного потоку – 2". В ОГТСУ припустили, що "Газпром" спробує обійти законодавство ЄС для сертифікації трубопроводу.
Президент Федерального мережевого агентства Німеччини Йоген Гоманн зазначив 16 грудня, що "Північний потік – 2" не запустять у першій половині 2022 року. За його словами, Nord Stream AG почала процес створення дочірньої компанії у ФРН. Гоманн додав, що сертифікацію "Північного потоку – 2" відновлять, щойно компанія надасть необхідні документи.
Віцеканцлер Німеччини Роберт Габек в інтерв'ю газеті FAZ, опублікованому 18 грудня, назвав помилкою проєкт "Північний потік – 2".
Президент РФ Володимир Путін на тлі дефіциту газу в Європі заявив 29 грудня, що додаткові великі обсяги російського палива надійдуть до Європи, щойно в ЄС буде дозволено запуск "Північного потоку – 2".
6 січня 2022 року спікер Держдепартаменту США Нед Прайс заявив, що законопроєкт проти "Північного потоку – 2" послабить єдність США із союзниками.