Щаранський: Від самого початку я міг написати прохання про помилування, мене б звільнили. Але я відмовився
30 вересня 2023, 19.51 Этот материал также можно прочитать на русском
В інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону радянський дисидент, ізраїльський політик Натан Щаранський розповів, що, коли його тримали в радянській в'язниці, він відмовився просити помилування.
"Я відмовився просити хай яке звільнення з моральних або інших мотивів. [...] Від самого початку я міг завжди написати прохання про помилування. Але під час мого тривалого голодування була велика кампанія на Заході. Прийшов до влади [в СРСР Юрій] Андропов і пообіцяв Заходу, що передивиться справи. Мені дають побачення. І мої мама і брат пояснюють, що американці домовилися з Радянським Союзом на Мадридській нараді за наполяганням [на той момент президента США Рональда] Рейгана, що якщо лише напишу заяву, що прошу звільнити мене за станом здоров'я, нічого не говорити про провину, то мене звільнять. Я відмовився", – описав Щаранський.
РЕКЛАМА
Він зазначив, що цим він визнав би їхню моральну силу.
"Що це моральний нагляд, який має право вирішувати звільнити мене за здоров'ям. Я можу вимагати від них, щоб вони припинили беззаконня. Це стає справою принципу. Ти борешся за те, що це нелегальний режим і ти ні в чому не винен. Ти не готовий у них випрошувати звільнення, ти готовий лише вимагати. Словом, американці після цього були обережні. Вони були дуже здивовані, розгнівалися на мою дружину. "Що це таке? Ви не можете його вмовити?" Але моя дружина одразу їм сказала, не запитуючи мене: "Він не погодиться", – розповів Щаранський.
Звільнили його вже за часів першого і єдиного президента СРСР Михайла Горбачова.
РЕКЛАМА
Контекст
- Щаранський народився 1948 року в Україні, у Донецьку (тоді мав назву Сталіно). Закінчив Московський фізико-технічний інститут (спеціальність – "прикладна математика"). Після здобуття вищої освіти працював у Всеросійському науково-дослідному інституті з перероблення нафти (ВНДІ).
- 1973 року подав документи на виїзд до Ізраїлю, але дістав відмову. Тоді ж його звільнили із ВНДІ. До середини 1970-х став активним учасником еміграційного руху євреїв-відмовників і одним з ініціаторів створення Гельсінської групи в Москві. Був помічником академіка Андрія Сахарова. Брав активну участь у єврейському русі в СРСР, демонстраціях і голодуваннях протесту.
- У 1977 році його заарештували за обвинуваченням у зраді Батьківщини та антирадянській агітації. Як стверджувало обвинувачення, Щаранський діяв за завданням іноземних розвідувальних служб. У 1978 році його засудили до 13 років позбавлення волі. В ув'язненні неодноразово потрапляв у штрафний ізолятор, оголошував голодування, десятки разів зазнавав примусового годування. 1986 року його звільнили в межах обміну, після чого він емігрував до Ізраїлю.
- У 1995 році заснував і очолив партію "Ісраель ба-Алія", яка захищає інтереси репатріантів із колишнього СРСР.
- Щаранський був депутатом ізраїльського парламенту. Обіймав посади міністра промисловості й торгівлі (1996–1999), глави МВС (1999–2000), міністра будівництва (2001–2003), міністра у справах Єрусалима (2003–2005). У 2009–2018 роках був головою виконавчого комітету Єврейського агентства.
- 2006 року тодішній президент США Джордж Буш нагородив Щаранського Президентською медаллю Свободи, яка є найвищою цивільною нагородою Америки.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати
