Один із журналістів запитав, як реагувати на заяви України про те, що НАТО має вважати "Орєшнік" "законною ціллю". Лукашенко відповів: "Ніяк".
Тоді він почав розмірковувати про можливості ракетного комплексу, відстань, його мобільність і про законні цілі Білорусі. Також Лукашенко подякував нелегітимному президенту країни-агресора Росії за продаж цієї ракети, згадав наслідки російського удару "Орєшніком" по Україні, повторюючи, нібито він "нікому не погрожує", але "спати й спостерігати" він також не збирається.
"У нас є чим дістати. Тому я б їм радив не ляпати язиком і не брязкати. [...] Я не кажу, що ми завтра вдаримо цим "Орєшніком" по Вільнюсу, Варшаві чи Києву. Боже збав. Це не наше завдання. Нам треба захистити свою країну. А щоб не вдарив "Орєшнік", ви до нас не лізьте. Ні з України, ні з Польщі, ні з Литви, ні з Латвії. Давайте по-людськи вирішувати питання", – сказав Лукашенко.
Контекст
Уперше РФ застосувала експериментальну БРСД "Орєшнік" із без'ядерним гіперзвуковим бойовим блоком для удару по Дніпру 21 листопада 2024 року. До цього про її розроблення не повідомляли. Другий удар "Орєшніком" Росія здійснила ввечері 8 січня 2026 року по Львову. За даними Повітряних сил ЗСУ, запуск ракети відбувся з полігону Капустин Яр в Астраханській області РФ.
Путін повідомляв, що "Орєшнік" нібито перевершує західні засоби ППО, і запропонував "високотехнологічну дуель". Згодом стало відомо, що ракетний комплекс розмістили в Білорусі. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що Київ передав союзникам інформацію, де саме стоїть комплекс.
Заступник голови Служби зовнішньої розвідки України Олег Луговський 24 січня 2026 року повідомляв, що "Орєшнік" радше політична зброя, ніж бойова, і її використовують для залякування європейських партнерів України. Спікер Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявляв, що "Орєшнік" є черговою страшилкою РФ.