Солонін: Мені анонімно говорили, що реальні втрати СРСР підрахували відразу після Другої світової, тому що в Радянському Союзі кожну людську одиницю було враховано 

За його словами, різниця в цифрах пов'язана з некоретним формулюванням запитання.

"У всьому світі під жертвами війни розуміють убитих. Тобто людей, чиє життя було насильно під час війни кулями, бомбами, снарядами і танками зупинено. У нас у Радянському Союзі, зараз і в Росії, і припускаю, що й в Україні застосовують інший підхід, дуже розширювальний, коли під жертвами війни мають на увазі загальний наднормативний спад населення. Тобто, за деякими припущеннями, оцінками і розрахунками демографів, мало бути стільки, а виявилося ось стільки. Цю різницю ми називаємо жертвами війни", – сказав він.

На думку Солоніна, такий підхід є неточним і відкриває можливості для спекуляцій.

За його словами, в Німеччині є картотека всіх, кого коли-небудь призивали в армію, із "15 млн карток".

"15 млн німців колись тримали в руках зброю – [картки] з іменами і чим закінчилося: чи він повернувся живим, чи повернувся пораненим, чи вже ніколи не повернувся. І там, якщо я не плутаю, приблизно 7 млн убитих", – сказав Солонін.

Він зазначив. що у СРСР "людей ніхто не рахував, а, може, і рахував".

"Це питання дуже цікаве. Я говорив із людьми, на умовах анонімності вони мені говорили: "Не мороч голову, давно все пораховано". Пораховано було відразу після війни, ці папки в сейфі лежать. Відразу після війни підрахували реальну картину, тому що в Радянському Союзі кожну людську одиницю було враховано: прописка – раз, хлібна картка – два, військкомат для чоловіків – три. І зауважте: порушення паспортного режиму – кримінальний строк, відсутність картки – голодна смерть, не став на облік у військкомат – кримінальний строк. Тому, звичайно ж, держава знала, скільки у неї людей. Але вона вдає, що не знає. Папка ця, про яку я здогадуюся, в сейфі лежить. І всі цифри, які ми маємо і вони не змінюються протягом десятків років, – це маніпуляції, проведені радянськими демографами під керівництвом комуністичних пропагандистів із результатами перепису 1959 року", – сказав Солонін.

Він заявив, що "за оцінними дуже неточними розрахунками", під час Другої світової війни загинуло від 12 до 15 млн радянських військовослужбовців.

"Це приблизно в чотири рази більше, ніж втрати німців на Східному фронті, включно з німецькими полоненими, які загинули в радянському полоні. А за цілком офіційними радянськими, російськими даними, 450 тис. німецьких полонених із радянського полону не повернулися. Плюс до цього приблизно 4–5 млн осіб цивільного населення, яке було в прямому сенсі цього слова вбито на окупованій німцями території. Це насамперед 2,7 млн – геноцид єврейського населення плюс антипартизанські каральні акції, плюс численні локальні громадянські війни, як було в Західній Україні, плюс сам фронт – фронт котився туди, котився звідти, "Катюші" стріляли, гармати стріляли, бомби падали і цивільне населення гинуло у величезній кількості. Отож, якщо говорити про нормальні цифри: 12–15 млн загиблих солдат (божевільний розкид) і приблизно 4–4,5 млн цивільного населення, яке загинуло, було вбито на окупованій території", – сказав Солонін.

Історик додав, що "все інше – маніпуляції з поняттям "наднормативна чисельність", яким можна маніпулювати, як хочеш".