"Поки був живий мій тато, я знав, про що мені думати. Я вітав тата, він ветеран війни. Зараз я думаю, якщо тут щось можна думати, про те, чому до людей завжди доходить так пізно? Адже цих негідників можна було... Ну, приїхав товариш Ленін на Фінляндський вокзал – ну можна ж було на тому самому вокзалі наряд поліції і заарештувати його там. Можна було товариша Сталіна колись, так би мовити, приборкати, товариша Гітлера можна було не пустити до влади. Це, напевно, коштувало б якоїсь крові, але, як порівняти із цим масштабом... Товариша Гітлера можна було зупинити наприкінці 30-х років, коли він почав робити перші витівки: захоплення Чехословаччини, Судетської області тощо", – сказав історик.
За його словами, політики "напружено думали, у них аж мізки кипіли: "А як би на цьому щось заробити, в цій справі, в цьому конфлікті в Європі, що тут можна хапнути для себе, для своєї партії".
"А в підсумку ми відправляємо мільйони людей на фронт, перетворюємо їх там на рване м'ясо і такою ціною це все закінчуємо. І ніяк не хочуть люди робити висновки. Зараз вони дивляться на товариша Кім Чен Ина, дивляться на тегеранських аятол, дивляться на товариша [Володимира Путіна] і думають: "А що б можна було на цьому заробити?" – сказав він.