США та Японія домовилися про скасування мит на японську сталь та боротьбу з надлишковим виробництвом

США та Японія домовилися про скасування мит на японську сталь та боротьбу з надлишковим виробництвом Рішення ухвалено, щоб протистояти ризикам для США, які походять від виробників сталі з Китаю
Фото: depositphotos.com
Із 1 квітня 2022 року з 1,25 млн тонн японської металопродукції більше не стягуватимуть ввізного мита обсягом 25%, введеного 2018 року тодішнім президентом США Дональдом Трампом. Країни дійшли цієї угоди й також домовилися замінити мито на квоту, повідомляє 8 лютого агентство Reuters.

Автори матеріалу зазначають, що обсяг 1,25 млн порівнянний із середньорічними показниками 2018-го та 2019 року. Згідно з домовленостями, якщо імпорт перевищить цей ліміт, то за додаткові обсяги потрібно буде сплачувати 25% мита. Reuters пише, що це рішення ухвалено, щоб протистояти ризикам у цій сфері, які походять від виробників сталі з Китаю.

Контекст

США також 2018 року ввели мита на імпорт сталі та алюмінію з Євросоюзу, у відповідь ЄС увів мита на низку американських товарів.

Крім того, ЄС провів своє захисне розслідування та в підсумку ввів квоти на імпорт сталі, зокрема з України.

31 жовтня 2021 року Сполучені Штати Америки та Європейський союз повідомили про врегулювання спору про мита на сталь. У межах угоди США замінять нинішнє мито на європейську металопродукцію в розмірі 25% на квоти. Сторони домовилися, що обсяги сталі, які "історично склалися", із ЄС на американський ринок ввозитимуть безмитно. ЄС у відповідь зменшить свої тарифи.

Ця домовленість США та ЄС про скасування мит дає шанс й Україні на таке рішення, заявляла міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Об'єднання підприємств "Укрметалургпром" неодноразово заявляло у зверненнях до влади, що Кабмін України має ініціювати переговори з урядом США щодо скасування 25% мита під час імпорту української металопродукції на американський ринок. Автори листів повідомляли, що торік Україна опустилася на 14-те місце у світовому рейтингу виробників сталі, тоді як ще 2020 року посідала 11-те місце.

"Одна з головних причин – загороджувальні мита на українську металопродукцію, що діють у багатьох країнах світу, зокрема у США", – зазначали в "Укрметалургпромі".

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати