Він зазначив, що сьогодні президент США Джо Байден підписав указ про введення надзвичайної ситуації у відповідь на шкідливі дії Росії, який дав змогу США розширити сферу санкцій. Зазначено, що це розпорядження також передбачає повноваження для уряду США за потреби розширити санкції щодо суверенного боргу стосовно Росії. Також США висилають із країни 10 співробітників із російського посольства у Вашингтоні.
"Мета цих рішень – закликати Росію відповісти за її безрозсудні дії. Ми будемо діяти твердо у відповідь на вчинки Росії, які завдають шкоди нам, нашим союзникам і партнерам", – заявив Блінкен.
Водночас він зазначив, що там, де це можливо, Сполучені Штати також будуть шукати можливості для співпраці з Росією "з метою побудови стабільніших і передбачуваніших відносин, які відповідають інтересам США".
Також Блінкен додав, що США працюють із союзниками по всьому світу для зміцнення кібербезпеки.
Контекст
Новий виток кризи в російсько-американських відносинах розгорівся після інтерв'ю Байдена, опублікованого 17 березня, у якому він назвав президента РФ Володимира Путіна вбивцею і заявив, що той заплатить за втручання в американські вибори. За даними американської розвідки, Росія проводила кампанію з дискредитації Байдена під час виборів 2020 року і її особисто санкціонував Путін.
У день публікації інтерв'ю Байдена МЗС Росії викликало свого посла у США для консультацій до Москви. У МЗС РФ пояснили, що консультації з послом потрібні для того, щоб проаналізувати, "що робити і куди рухатися" в контексті відносин між Росією та США.
18 березня Путін відповів на слова Байдена. Він побажав американському колезі здоров'я і додав: "Хто як обзивається, той сам так називається". Путін також запропонував Байдену 19-го або 22 березня поговорити у "прямому ефірі" про двосторонні відносини Росії та США і про стратегічну стабільність.
У Білому домі у відповідь заявили, що Байден у січні вже провів телефонні переговори із президентом РФ і "є інші світові лідери, із якими він ще не взаємодіяв". Прессекретарка Байдена Джен Псакі зазначила, що глава Білого дому найближчими днями "буде дуже зайнятий".
Майже за місяць, 13 квітня, Байден усе ж провів телефонну розмову з Путіним. Двоє президентів обговорили низку питань, серед яких загострення ситуації на сході України. Пресслужба Білого дому повідомляла, що Байден підкреслив "незмінну підтримку Сполученими Штатами суверенітету і територіальної цілісності України". Президент США запропонував Путіну "провести найближчими місяцями зустріч на найвищому рівні у третій країні для обговорення всього спектра питань, що стоять перед Сполученими Штатами та Росією".
Після цього, 15 квітня, США ввели новий пакет санкцій проти Росії. Обмеження, зокрема, торкнулися 32 осіб, причетних до втручання у вибори президента США 2020 року, і шести технологічних російських компаній, які надають кіберпідтримку російським спецслужбам, повідомили в Білому домі.
Окрім того, мінфін США ще 2 березня ввів санкції проти деяких чиновників силових відомств Росії через отруєння і переслідування російського опозиціонера Олексія Навального. США також припинили надання допомоги РФ, за винятком гуманітарної, і прибрали Росію зі списку країн, у які може бути дозволено продаж і експорт озброєнь.
Із 18 березня міністерство торгівлі США ввело нові експортні обмеження проти Росії через застосування хімічної зброї проти Навального. США обмежили експорт у Росію товарів, пов'язаних із національною безпекою, щоб не допустити Росію "до американських технологій, які можуть використати для її зловмисної діяльності у сфері хімічної зброї". До 1 вересня обмеження не поширюватимуться на товари для цивільної авіації та космічну галузь.
США також звинувачують Росію в кібератаках. Газета The Washington Post у грудні минулого року повідомляла про причетність хакерів угруповання APT29, відомого як Cozy Bear, до кібератаки на урядові сайти США, серед яких міністерства фінансів і торгівлі країни. Хакери, за інформацією видання, співпрацюють зі Службою зовнішньої розвідки Росії.
Жертвами атаки стали державні, консалтингові, технологічні, телекомунікаційні та нафтогазові компанії у США, Європі, Азії та на Близькому Сході. Хакери також викрали інформацію з міністерства фінансів США й управління з телекомунікацій. Газета The New York Times писала, що атака торкнулася більше ніж 250 державних установ і великих компаній. Серед них Держдепартамент, міністерство енергетики та частково Пентагон.
Російські хакери могли дістати доступ і вкрасти тисячі листів чиновників бюро Держдепартаменту США у справах Європи та Євразії, а також бюро у справах Східної Азії і Тихого океану, стверджували співрозмовники Politico.
-2 Київ
