За її словами, кількість біженців, які прибувають у ФРН, порівняно з початком війни, знизилася до 150 осіб на день, але "важка воєнна зима може змінити це". Нова хвиля переселенців торкнеться також Польщі й Чехії, вважає посадовиця.
"Тому ми маємо залишатися в тісному контакті з нашими сусідніми країнами і бути готовими й далі приймати людей, які тікають від війни й великих поневірянь з України", – сказала вона.
За даними ООН, від початку повномасштабного вторгнення Росії до Німеччини виїхав майже 1 млн українців, понад 700 тис. із них отримали там тимчасовий прихисток.
Алабалі-Радован зазначила, що федеральний уряд виділив із квітня майже €2 млрд на допомогу і підтримку тих, хто рятується від війни. Вона назвала це "великим спільним зусиллям федеральної, державної й місцевої влади", проте додала, що приймання і розподіл біженців "загалом відбуваються добре, але не завжди й не скрізь".
Контекст
15 вересня на брифінгу у Києві глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що приблизно 8 млн українців виїхали до країн Європейського союзу (ЄС) із початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, але 5 млн осіб уже повернулися додому.
26 вересня голова найбільшої опозиційної партії Німеччини "Християнсько-демократичний союз" Фрідріх Мерц заявив у Twitter, що українські біженці займаються "соціальним туризмом": отримують від уряду базову допомогу, не шукають роботи та їздять з України до Німеччини й назад. Пізніше він перепросив за ці слова.
30 серпня соціологічна служба Центру Разумкова опублікувала дані соцопитування, згідно з якими понад третину (36%) українських біженців, які перебувають за кордоном, планують повернутися до України. Але лише після того, як переконаються, що в місцевості, де вони жили, безпечно перебувати. 7% узагалі не планують повертатися до України.