Він повідомив журналістам, що США "далеко просунулися в досягненні мирної угоди", і повідомив, що було проведено "гарні переговори" з країною-агресором Росією та Україною.
"Гарантування безпеки в Україні – це легка частина, а от сама угода – це складна частина", – додав Трамп.
Щодо угоди про рідкісноземельні метали, яку мають підписати 28 лютого з президентом України Володимиром Зеленським, Трамп заявив, що вона стане опорою для України.
"Президент Зеленський приїде до мене в п'ятницю вранці. І ми підпишемо справді дуже важливу угоду для обох сторін, тому що вона справді дасть нам змогу приїхати до цієї країни й працювати там", – сказав президент США.
Контекст
Після того, як президент Франції Еммануель Макрон у лютому 2024 року заявив про ймовірне скеровування західних військ в Україну, в експертному середовищі й серед світових політиків розпочалося публічне обговорення цього питання. Частина лідерів підтримала таку ідею, зокрема Литва оголосила про готовність скерувати своїх військових інструкторів до України. Серед тих, хто заперечував таку можливість, був канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Наприкінці року дискусії стали активнішими. В українському уряді заявили, що Україна готова до розміщення західних військ на своїй території. ЗМІ писали, що на Заході активно обговорюють можливість скеровування військ країн НАТО в Україну для надання допомоги в демілітаризованій зоні в разі укладення відповідної мирної угоди.
21 січня 2025 року президент України Володимир Зеленський сказав, що гарантії безпеки після війни забезпечать щонайменше 200 тис. європейських миротворців. Проте європейські країни розглядають імовірність скеровування приблизно 40–50 тис. військових для підтримки миру в разі ймовірного припинення вогню, написала FT 23 січня.
16 лютого британський прем'єр Кір Стармер заявив про готовність Великобританії скерувати військових до України для забезпечення потенційної мирної угоди. Наступного дня таку можливість не відкинули в уряді Швеції. За інформацією ЗМІ, 17 лютого лідери європейських країн під час "кризової зустрічі" у Парижі сварилися через це питання.
The Economist із посиланням на джерела повідомляв, що США хочуть долучити військових із Бразилії й Китаю до складу миротворчого контингенту.