Сибіга заявив, що дискусії про іноземні війська в Україні мають передбачати безпеку неба й моря 

Контекст

• Президент Франції Еммануель Макрон у лютому 2024 року заявив про ймовірне скерування західних військ в Україну. Частина світових лідерів підтримала таку ідею, зокрема Литва оголосила про готовність скерувати своїх військових інструкторів в Україну. Серед тих, хто відкидав таку можливість, був канцлер Німеччини Олаф Шольц, а також Польща й Румунія.
• Наприкінці року дискусії стали активнішими. В українському уряді заявили, що Україна готова до розміщення західних військ на своїй території. ЗМІ писали, що на Заході активно обговорюють імовірність скерування військ країн НАТО в Україну для надання допомоги в демілітаризованій зоні в разі укладення відповідної мирної угоди.
• 21 січня 2025 року президент України Володимир Зеленський сказав, що гарантії безпеки після війни підтримуватиме не менше ніж 200 тис. європейських миротворців. Проте європейські країни розглядають імовірність скерування приблизно 40–50 тис. військових для підтримки миру в разі ймовірного припинення вогню, написала FT 23 січня.
• 16 лютого британський прем'єр Кір Стармер заявив про готовність Великобританії скерувати військових в Україну для забезпечення потенційної мирної угоди. Наступного дня таку ймовірність не відкинули в уряді Швеції. За інформацією ЗМІ, 17 лютого лідери європейських країн під час "кризової зустрічі" в Парижі сварилися через це питання.
• The Economist із посиланням на джерела повідомляв, що США хочуть долучити військових із Бразилії й Китаю до складу миротворчого контингенту.
• 24 лютого президент США Дональд Трамп заявив, що не проти скерування військового контингенту НАТО як миротворців в Україну. За його словами, нелегітимний президент країни-агресора РФ Володимир Путін "прийме це". Однак до цього глава російського МЗС Сергій Лавров говорив, що для РФ це нібито буде "неприйнятним".