Стромшикова нагадала, що спецпосланник президента США Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог уже їздив Європою й запитував європейських партнерів про те, що вони готові надати для забезпечення припинення вогню на території України. Зараз Чехія в координації з іншими країнами готує відповідь на це питання.
"Основним моментом є те, яку роль там мають відігравати європейські сили. І це питання, з яким ми маємо повернутися до американців, котрі ставлять нам запитання: "Скеровувати – не скеровувати?" І ми повинні їх запитати: "Чи будете ви готові домовитися з нами про те, який мандат могли б мати ці сили?" – додала вона.
Водночас, як пояснила Стромшикова, зараз США надсилають лише сигнал про те, що вони проти того, щоб ст. 5 діяла щодо європейських сил в Україні.
Контекст
Після того як президент Франції Еммануель Макрон у лютому 2024 року заявив про ймовірне скерування західних військ в Україну, в експертному середовищі й серед світових політиків почалося публічне обговорення цього питання. Частина лідерів підтримала таку ідею, зокрема Литва оголосила про готовність скерувати своїх військових інструкторів в Україну. Серед тих, хто відкидав таку ймовірність, був канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Наприкінці року дискусії стали активнішими. В українському уряді поінформували, що Україна готова до розміщення західних військ на своїй території. ЗМІ писали, що на Заході активно обговорюють імовірність скерування військ країн НАТО в Україну для надання допомоги в демілітаризованій зоні в разі укладення відповідної мирної угоди.
21 січня 2025 року президент України Володимир Зеленський заявив, що гарантії безпеки після війни, яку РФ розв'язала проти України, забезпечить не менше ніж 200 тис. європейських миротворців. Проте європейські країни розглядають імовірність скерування приблизно 40–50 тис. військових для підтримання миру в разі ймовірного припинення вогню, написала FT 23 січня.
16 лютого британський прем'єр Кір Стармер оголосив про готовність Великобританії скерувати військових в Україну для забезпечення потенційної мирної угоди. Наступного дня таку можливість не відкинули в уряді Швеції. За інформацією ЗМІ, 17 лютого лідери європейських країн під час "кризової зустрічі" в Парижі сварилися через це питання.
The Economist із посиланням на джерела повідомляв, що США хочуть долучити військових із Бразилії й Китаю до складу миротворчого контингенту.
19 лютого міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що Німеччина не виступає категорично проти ймовірної участі своїх військових у миротворчій місії в Україні, проте це питання недоцільно обговорювати до підписання мирної угоди між РФ та Україною.
Того самого дня The Telegraph із посиланням на слова проінформованих співрозмовників писало, що Стармер привезе Трампу план розгортання в Україні менше ніж 30 тис. європейських військових, щоб спробувати забезпечити американський захист для розгортання.
Водночас начальник ГУР Міноборони України Кирило Буданов заявив, що в жодній країні світу перебування миротворчих сил не спрацювало.
+4 Київ
