На запитання, чи відкидає він використання "військового або економічного примусу" для досягнення мети – отримання цих територій, Трамп відповів: "Ні".
Він додав, що "не може запевнити ні в тому, ні в іншому", але може сказати, що "вони потрібні для економічної безпеки" США.
Після перемоги на президентських виборах у США в листопаді минулого року Трамп неодноразово висловлював зацікавленість у придбанні як Панамського каналу, так і Гренландії.
У своїй заяві 7 січня Трамп уперше припустив використання для цього військової сили, вказав CNN.
Контекст
Гренландія, автономна данська територія, є домом для великого американського космічного об'єкта й має стратегічне значення для США, оскільки розташована на найкоротшому шляху з Північної Америки до Європи, зазначає ВВС. Також вона має великі запаси корисних копалин.
Ідею купівлі Гренландії в Данії Трамп обговорював зі своїми радниками ще під час першого президентського строку 2019 року. Цю інформацію тоді підтвердив економічний радник Трампа Ларрі Кадлоу. Водночас прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен назвала розмови про купівлю Гренландії абсурдними.
Після перемоги на виборах 2024 року Трамп знову заявив, що встановлення контролю над Гренландією потрібне для американських національних інтересів. "З метою національної безпеки і свободи в усьому світі Сполучені Штати Америки вважають, що володіння й контроль над Гренландією є абсолютною потребою", – писав обраний президент у соцмережі Truth, відрекомендовуючи майбутнього посла США в Данії Кена Говері.
Прем'єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь на слова Трампа заявив, що найбільший у світі острів "не продається й ніколи не продаватиметься".
В уряді Данії після заяв Трампа оголосили про збільшення видатків на оборону Гренландії.
6 січня The Guardian написала, що король Данії Фредерік Х змінив королівський герб, зробивши на ньому помітнішими Гренландію й Фарерські острови, що свідчить про намір зберегти контроль над територіями.
+4 Київ
