Росія не вводить військ до Ірану, однак і далі постачає допомогу, зазначає видання.
За даними Foreign Policy, наприкінці 2025 року Москва непомітно доправила в Іран приблизно 40 броньованих машин Spartak MRAP, розроблених для тривалих міських операцій.
У період із грудня 2025 року до січня 2026 року, коли протести в Ірані посилилися, російські й білоруські транспортні літаки Іл-76 здійснювали неодноразові польоти в Тегеран за маршрутами, розробленими так, щоб уникнути повітряного простору НАТО, пише ЗМІ.
Загальнонаціональне вимкнення інтернету, яке почалося 8 січня, паралізувало суспільство, утім дало змогу зберегти роботу державних сервісів і банківських систем. Як зазначає Foreign Policy, за підтримки російських компаній Тегеран вибудував систему глибокого аналізу інтернет-трафіку. Вона дає змогу точково блокувати соцмережі й відстежувати організаторів демонстрацій.
На практиці це зміщує репресії з масових арештів у бік попереджувальних дій, які підривають довіру між організаторами. Саме на ці методи, як зазначає ЗМІ, спирається російська влада для придушення протестів, не вдаючись до постійного великомасштабного насильства.
Foreign Policy вважає, що Москва не скеровуватиме військ для патрулювання іранських вулиць і не проводитиме прямої військової інтервенції. "Такий крок був би дорогим, посилив би міжнародну увагу і створив би ризик затягнути Росію в нескінченне зобов'язання, що нагадує Сирію, чого Кремль рішуче прагне уникнути".
Натомість, як ідеться у статті, Росія й далі робитиме те, на що вона здатна: "допомагатиме режиму врятувати себе". Росія також прагнутиме захистити Іран на дипломатичному рівні. Як постійний член Ради Безпеки ООН Москва може блокувати або послаблювати санкції й посилювати наративи про зовнішнє втручання, щоб пом'якшити критику з боку Заходу, вважає ЗМІ.