Туреччина створює осередки нестабільності, одним із яких є загострення в Нагірному Карабасі. Про це президент Вірменії Армен Саркісян заявив російському виданню "Коммерсантъ" в інтерв'ю, яке було опубліковано 18 жовтня.
"Подивіться на Туреччину. Якщо відставити вбік, що вони говорять про "етнічних братів"... Вони ж зараз усюди руйнують статус-кво і створюють осередки нестабільності. Вони були залучені в конфлікт у Єгипті, з "братами-мусульманами". Зараз вони в Лівії. Де Туреччина і де Лівія, там їхні "етнічні брати"? Турки там, тому що знову є щонайменше два моменти – контроль над багатими енергетичними ресурсами і контроль над воротами міграції з Африки до Європи", – сказав він.
За словами президента Вірменії, "Туреччина тримає Європу під економічним і гуманітарним прицілом".
"Там зараз живе велика кількість мігрантів, і це такий сигнал: ось, товариші в Європі, ви говорите про гуманітарні цінності, а ми відправимо у ваш бік кілька мільйонів мігрантів. Турки хочуть також контролювати енергетичні потоки з Каспію і з Північної Африки. Тобто це велика гра", – вважає Саркісян.
У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією. За словами президента Азербайджану Ільхама Алієва, вірмени ніколи не жили в Нагірному Карабасі.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт, сторони використовують танки, важку артилерію й авіацію.
Воєнний стан ввели як у Вірменії, так і в окремих районах Азербайджану. Обидві країни, що беруть участь у конфлікті, оголосили мобілізацію.
Туреччина відкрито підтримує в цьому конфлікті Азербайджан.
9 жовтня під час переговорів у Москві представники Азербайджану і Вірменії домовилися про припинення вогню в Нагірному Карабасі із 12.00 10 жовтня. Однак після настання перемир'я обидві сторони звинуватили одна одну в його порушенні.