+16 Київ
Жителя Мінська заарештували на 15 діб за вивішений на вікні прапор Канади. За кольорами він схожий на історичний національний біло-червоно-білий прапор Білорусі, який у країні став символом протестів, повідомляє "Еврорадио".
У серпні минулого року подружжя Алеся і Сергій (їхніх прізвищ не називають) вивісили на вікнах своєї квартири біло-червоно-білий прапор. Він пробув там до грудня, коли з'явилася новина про те, що влада вирішила карати за прапори у вікнах як за проведення несанкціонованого масового заходу.
Тоді подружжя замінило свій прапор на канадський, а поряд із ним висів історичний герб країни "Погоня". З грудня до них почали звертатися так звані тихарі (міліцейські в цивільному одязі) з вимогою прибрати прапор, також парі телефонував і дільничний щодо цього, але вони відмовлялися.
На початку року Сергія навіть затримали і доправили у відділення міліції, де він написав пояснювальну стосовно прапора. Чоловік пояснив, що вивісив його, оскільки вболіває за збірну Канади на юнацькому чемпіонаті з хокею. Тоді його відпустили, але за кілька днів міліціонери прийшли вже до нього додому – затримали Сергія і забрали прапор.
Наступного дня суд відправив його на 15 діб у СІЗО. Офіційно – за непокору правоохоронцю, нібито коли чоловіка привезли до відділення, він почав чинити опір, відмовлявся виходити з автомобіля силовиків і хапав їх за форму.
Біло-червоно-білий прапор був державним прапором Білорусі в період із 1991-го до 1995 року, його масово використовують як опозиційну символіку учасники вуличних протестних акцій, не згодні з офіційними результатами президентських виборів 2020 року.
У січні в Білорусі ввели великі штрафи за використання біло-червоних-білих прапорів, а мінська міліція повідомила, що вивішування прапорів такого забарвлення на вікнах, балконах і фасадах прирівнюватимуть до проведення масового заходу – пікетування – і відповідно штрафуватимуть як непогоджену акцію.
У Білорусі з 9 серпня 2020 року тривають акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи подавали протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми та поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських посадовців. 17 грудня ЄС увів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і семи організацій.
