0 Київ
В Економічному суді Мінська розглянули справу за позовом міністерства інформації Білорусі проти видання TUT.BY, яке вимагало позбавити його статусу ЗМІ. Про це йдеться на сайті TUT.BY.
Справу проти видання розпочали через чотири попередження, які отримало TUT.BY за свої матеріали. Наразі всі тексти, до яких у міністерства були претензії, змінили.
Представник мінінформу Білорусі під час засідання назвав ці матеріали такими, які шкодять державним інтересам. Захист TUT.BY заявив, що мінінформ допустило порушення, не вказавши у своїй скарзі, у чому в цьому випадку полягає державний інтерес.
Розгляд справи позбавлення видання статусу ЗМІ розпочався у вересні. Тоді міністерство інформації Білорусі ухвалило рішення тимчасово зупинити випуск мережевого видання TUT.BY – із 1 жовтня до 30 грудня 2020 року.
Статус ЗМІ дає журналістам змогу на законних підставах бути присутнім у районах збройних конфліктів або надзвичайних ситуацій, на масових заходах, у місцях інших суспільно важливих подій і передавати звідти інформацію. Без цього статусу працівників видання, присутніх на мітингах, прирівнюватимуть до їх учасників.
За даними платформи SimilarWeb, TUT.BY є найпопулярнішим ЗМІ у Білорусі. TUT.BY активно висвітлює масові акції протесту, які тривають у Білорусі з 9 серпня. За офіційними даними, перемогу на виборах здобув на той момент президент Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною з 1994 року). Друге місце із 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми та поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. За даними Тихановської, загиблих восьмеро.
Лукашенко 23 вересня, як він вважає, знову обійняв посаду президента. Вперше за історію Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня запровадив обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських чиновників. До санкцій приєдналася Україна.
