$39.38 €42.31
menu closed
menu open
weather +7 Київ

Заступник директора "Белсату": Я не пам'ятаю такого тиску на журналістів у Білорусі. Це терор

Заступник директора "Белсату": Я не пам'ятаю такого тиску на журналістів у Білорусі. Це терор Білоруські силовики нерідко затримують журналістів на акціях протестів
Фото: ЕРА

Заступник директора телеканала "Белсат" Олексій Диковицький на круглому столі солідарності в Києві повідомив, що за свою професійну діяльність такого жорсткого ставлення до журналістів, як зараз у Білорусі, з боку влади ще бачив.

Тиск білоруської влади на незалежні засоби масової інформації перетворився на терор. Таких висновків дійшли 1 грудня на круглому столі солідарності в Києві, організованому телеканалом "Белсат" і Національною спілкою журналістів України (НСЖУ).

Журналісти телеканала показали матеріали про ситуацію зі свободою слова в Білорусі, затримання журналістів та інтерв'ю із представниками ЗМІ Білорусі та Польщі.

Заступник директора "Белсат" Олексій Диковицький зізнався, що в журналістиці з 90-х років і такого жорсткого ставлення до представників медіа ще бачив.

"Я [...] не пам'ятаю такого тиску на журналістів. Це терор. Наші журналісти перед виходом із дому уважно вивчають ситуацію на вулиці, для того, щоб їх не схопили одразу. Після 9 серпня в нас 368 випадків затримання журналістів, дев'ять наших колег лишаються зараз за ґратами", – повідомив Диковицький.

За його словами, після президентських виборів, у яких перемогу здобув Олександр Лукашенко, журналістам, операторам та іншим співробітникам "Белсату" дали 346 діб арешту.

"Сімох співробітників було побито. Зараз влада репресує все вільні ЗМІ. Журналісток "Белсату" Катерину Андрєєву і Дар’ю Чульцову обвинувачують за кримінальною статтею "дії, що збурюють громадський порядок". У в'язниці залишається журналістка (порталу) TUT.BY Катерина Борисевич", – розповів він.

"Національна спілка журналістів України висловлює щиру підтримку колегам, які працюють у Білорусі. Українські журналісти розуміють, у яких складних умовах працюють білоруські колеги. Мабуть, влада уявляє, що вона в такий спосіб контролює ситуацію. Але журналісти не є політиками, їхня суспільна місія – висвітлювати події, і громадяни мають право знати, що відбувається навколо них. Ми вимагаємо негайного звільнення арештованих білоруських журналістів", – сказав голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Голова Білоруської асоціації журналістів Андрій Бастунець вважає, що на кореспондентів цілеспрямовано полюють силовики. "Тут і арешти, і кримінальні справи. Трьох наших колег визнано політв'язнями. Сьогодні право нас не обороняє, сьогодні ми обороняємо право", – визнав Бастунець.

Зі свого боку представник Європейської федерації журналістів Рікардо Гутьєррес заявив, що продовжить тиснути на європейські директивні органи у справі білоруських ЗМІ.

"Белсат" – польський супутниковий телеканал білоруською мовою. Він розпочав мовлення 10 грудня 2007 року у Всесвітній день прав людини, написано на його сайті. Це єдиний незалежний білоруський телеканал. Десятки його журналістів, що працюють у Білорусі, у різний час арештовували, вони заплатили понад $118 тис. штрафів.

Із 9 серпня в Білорусі не вщухають масові акції протесту не згодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, за Лукашенка проголосувало 80,1% виборців (він керує країною з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли акції протесту в Білорусі, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. Тихановська говорила про вісьмох загиблих.

Лукашенко 23 вересня обійняв посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада Євросоюз запровадив санкції проти Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, і ще 14 білоруських посадовців. До санкцій приєдналася Україна.